У рамках спецпроєкту "Зброя перемоги" 24 канал та мужній бренд Козацька Рада розповідають, на що здатна військова техніка, якою вже вправно користуються ЗСУ.
До теми Війна в Україні: що допомагає нашій артилерії одержувати перемоги
Історія створення "Гарпуна" та використання в Україні
"Гарпун" – це протикорабельна крилата ракета, яку почали виготовляти в компанії McDonnell Douglas, а вже сьогодні її удосконаленням займається корпорація Boeing.
Працювали над нею довго. Перші розробки стартували у 1968 році. Проте на озброєння США ракету взяли лише через 9 років – у 1977-му. Та навіть на цьому випробування і модернізація не закінчилися. Остаточно вдосконалити ракету американським інженерам вдалося лише у 1998 році.
Перші розробки ракети "Гарпун" стартували у 1968 році / Фото Міноборони США
Ракети Harpoon мають різні модифікації:
- AGM-84 – ракета авіаційного базування;
- RGM-84 – комплекс корабельного або ж берегового базування (наземні пускові установки);
- UGM-84 – ракета призначення для запуску з підводних засобів.
Наразі в Україні немає технічної можливості проводити запуски ні з кораблів, ні з літаків. Тому США спільно із союзниками розробили для ЗСУ варіанти берегового базування. Принцип роботи нагадує той, що в "Нептуна" – встановлюється мобільна платформа, яка дозволяє переміщувати пускову установку вздовж берегової лінії.
Сам запуск доволі дорогий, адже лише одна ракета коштує від мільйона доларів. Хоча, якщо порівнювати з ціною самих плавзасобів, це ще цілком прийнятна вартість. До прикладу, російські патрульні бойові кораблі коштують 10 – 15 мільйонів доларів, а ракетний крейсер "Москва" взагалі оцінювався у 750 мільйонів доларів.
Тактико-технічні характеристики та можливі варіанти запуску
Стандартна протикорабельна ракета "Гарпун" важить майже 550 кілограмів. Однак у залежності від її виду та модифікації цей показник може сягати 700 тонн. Вага бойової частини – 200 кілограмів. Цього достатньо, щоб топити навіть великі десантні кораблі.
Ракета "Гарпун" важить майже 550 кілограмів / Фото Міністерства оборони США
Довжина (теж в залежності від модифікації) може досягати 4,5 метра. Тобто це ракета розміром з Land Rover. А от дальність запуску варіативна: 140 – 315 кілометрів. При цьому її швидкість досягає 850 кілометрів за годину. Завдяки цьому ракета практично невидима для ворожих систем ППО.
В залежності від мішені виділяють 2 способи запуску:
Перший та найпоширеніший, коли оператор знає точні координати цілі. У такому випадку ракета гарантовано влучить у плавзасіб. А щоб уникнути виявлення ворожими системами ППО, "Гарпун" летить на низькій висоті – до 4 метрів над поверхнею води. До слова, за схожим принципом працюють і українські "Нептуни".
Другий варіант дозволяє оператору випустити ракету в напрямку перебування ворожих кораблів, тобто точні координати цілі невідомі. У цьому випадку "Гарпун" сам шукатиме свою "жертву", відтак збільшуються шанси бути поміченим ППО. Це пояснюється тим, що ракета підіймається вгору і з відстані в 10 – 40 кілометрів (в залежності від розмірів цілі) шукатиме мішень. От саме в цей момент може спрацювати протиповітряна оборона ворога і запобігти удару.
Цікаво, що технологічні можливості цієї ракети дають оператору можливість запрограмувати її на пошук конкретних плавзасобів противника. Відтак "Гарпун" сам шукатиме потрібну йому ціль і навіть серед скупчення кораблів буде намагатися вразити той, який визначив оператор.
Операція "Богомол" – найвдаліше використання "Гарпуна"
Наймасштабнішим і найвідомішим використанням протикорабельних ракет "Гарпун" була морська битва між США та Іраном у квітні 1988 року. Воєнна операція отримала назву "Богомол".
Тоді "Гарпуни" використовували обидві країни. Однак перемогу все ж здобули американці. Вони змогли потопити іранський фрегат, ще один – підбити. Також було повністю знищено ракетний катер та 3 швидкісні човни.
Після того масштабного протистояння протикорабельні ракети "Гарпун" і здобули свою славу. Сьогодні вони стоять на озброєнні 32 країн, серед яких є й Україна.
Як "Гарпуни" допомагають протистояти ворогу: дивіться відео
Безумовно, такі протикорабельні ракети становлять небезпеку для російського флоту. Ця надпотужна зброя боронить українські узбережжя і змушує Чорноморський флот триматися за сотні кілометрів. А як тільки ворог надумає підійти – блискавично швидко повторить долю крейсера "Москва"