Як японські підлітки наганяли жах на всю країну
Підлітки, щоб назбирати на двоколісний транспорт переважно йшли часто на нелегальний, не рідко і кримінальний підробіток. З 60-х і практично до 90-х мало, що змінилося.
Варто знати! Вбивали перехожих заради забави: шокуючі факти про мексиканський картель Tijuana Cartel
Одна з японських експерток зазначила: "Японські підлітки дуже жорстокі. Вони скоюють жахливі злочини: убивають однокласників, убивають дітей на вулицях. Вони знищують все що не подобається. Це нереально осягнути".
16-17-річні збиралися у групи і роз'їжджали на мотоциклах, мопедах, а інколи і машинах. Дебош і насильство стали їхнім стилем життя. Самі японські дослідники звинувачують у цьому систему освіти. У жодній країні світу немає жорсткіших правил, як у школах Японії.
Ви тільки уявіть, о 8:00 дитина йде до школи, о 17:00 після уроків відправляється на додаткові заняття. А 21:00 сідає виконувати домашні завдання. Сон? Мінімальний. За невиконання поставлених завдань учнів просто виганяють зі школи. Відповідно про вступ до університету можна практично забути. Що для японського суспільства означає стати ніким.
Це насильство не обмежується шкільним подвір'ям. Воно переростає у щось набагато більше. Мене це бентежить, я не знаю що буде далі... Домогосподарки і прості працівники інколи бояться ходити деякими кварталами. Все через підлітків, які зганяють на них свою агресію,
– розповів наглядач Като Романенко.
Словом, такі підлітки збивалися в групи по 10-15 осіб і влаштовували напади. Під прицілом не тільки невинні японські перехожі, а й вуличні банди. Через постійні сутички і гучні заїзди місцеві почали іменувати їх "Камінарідзоку", тобто "Клани грому".
Що відомо про "Камінарідзоку"
Існує легенда, що назва "Клани грому" з'явилася через стиль їзди. Під час заїздів мотоциклісти гучно тисли на ручку газу і заважали людям спати залякуючи їх.
До слова: Звірська банда La Eme – тюремне угрупування в Мексиці, де вчать убивати на місці
Мотозаїзди швидко переросли у своєрідну субкультуру і стали невіддільною частиною життя Східної Японії. Люди вже давно звикли, що у суботу ввечері на вулиці краще не виходити. Озлоблені підлітки трощили все, що потрапляло їм на очі.
Мотобанду "Камінарідзоку" боялась вся Японія
Як їм сходило це з рук? Покарання для неповнолітніх у тодішній Японії були зовсім простими – за дебош і хуліганство всього рік у виправній колонії. Відсидівши, малі монстри знову поверталися до звичного способу життя.
Більшість із них їздили із металевими бейсбольними битками. Вони трощили ними вітрини магазинів і машини. Запросто могли розбити голову тому, хто їм не сподобався,
– пригадав Романенко.
До 72-го року таких мотобанд по всій Японії стало близько 300 штук. Вони дедалі частіше почали фігурувати у гучних заголовках найтиражованіших газет країни. Ставлення до "Камінарідзоку" було різним: хтось захоплювався ними і вважав символом свободи.
Більшість байкерів їздили з металевими бейсбольними битками
Підлітки могли розбити голову тому, хто їм не сподобався
Одна із легенд каже, що байкери з'явилися через колишніх льотчиків-камікадзе Імператорського флоту Японії, які через закінчення війни не встигли віддати життя за верховного правителя країни. Тому у пошуках адреналіну, на максимальних швидкостях ганяли японськими вуличками.
Противники ж, через постійні заїзди і бійки, просто зненавиділи їх. Про оздоблених підлітків так часто писали журналісти, що подарували їм нову назву, яка настільки прижилася, що стала невід'ємним атрибутом кримінальної Японії – Bosozoku.
Цікаво! Слово "Басодзоку" випадково з'явилося 1972 року. В одній із газет редактор з'єднав два слова: "гонки" (босо) і "клан" (дзоку). Відтоді прості японці почали називати цих байкерів Bosozoku.
З отриманням назви і визнання у кримінальному світі Японії, Bosozoku почали швидко розширятися і пересідати на автомобілі. Під час їхніх заїздів можна побачити колону мотоциклістів, а збоку чи позаду – машини. Такий стрій ніколи не мінявся. Уся структура чітко вибудована: на вершині президент, за ним заступники, потім капітани, які виконують роль бухгалтерів. За ними лейтенанти – це вербувальники, а потім солдати – якраз ті жорстокі підлітки, що виконують брудну роботу.