Верховна Рада-2019: недоліки і якісні зміни парламенту

31 грудня 2019, 17:31
Читать новость на русском

Наскільки якісно змінилася Верховна Рада після дострокових виборів, про ефективність турборежиму, і чому досі зберігають вплив олігархи, – в бліцінтерв’ю для 24 каналу з політологом Олександром Антонюком.

Турборежим – цікавий хід і маркер для майбутніх парламентів

Після дострокових виборів Верховна Рада перезавантажилася на 80%. Чи змінився парламент якісно?

Якісні зміни є, як у плюс, так і мінус. Верховна Рада повинна бути уособленням певних манер, рівня культури і дискусії. Але маємо розрив у політичній дискусії в плані культури. Це наслідки діяльності нашого політичного істеблішменту останніх років десяти.

Читайте також: Рейтинги-2019: як змінювалася популярність провідних політиків


Спікер Дмитро Разумков "включив" турборежим для швидкого прийняття рішень / Фото Getty

Верховна Рада почала роботу з турборежиму. Що ви скажете про таку активність?

З точки зору піару чи політичної волі – цікавий хід. Інструмент, який показує, що є нормальні тренди. Коли країна потребує, можна піти і на такий варіант. Не дай Бог, завтра військова ескалація, треба скликати позачергову сесію, включити турборежим. Як прецедент – хороший приклад. Коли питання стосується національної безпеки, це виправдано. Те, чого не вистачало попереднім скликанням. Хоча прийняті рішення не завжди доречні.

Цікаво: Події, які сколихнули Україну у 2019 році: фото та відео

Але те, що показав новий парламент, стане маркером на майбутнє. Швидше за все, турборежим буде і в наступних скликаннях. Все залежатиме, хто буде учасником політичних процесів.

Лобізм треба закріпити законодавчо

Чому досі в українському парламенті є групи впливу: олігархів, великих корпорацій? Не змінюються тіньові гравці?

Це проблема не тільки українського, а й усіх парламентів світу. Транснаціональні компанії присутні в лобізмі США, Франції, Великобританії. Але там є поняття цивілізованого лобізму, і є інститут репутаційних втрат.

Україна – молода демократія. Треба апелювати до тих, хто є відповідальним політиком, що час змінювати тактику і підходи. Бо в нас є кілька проблем. По-перше, відповідальні політичні гравці мають занадто високі амбіції. Не здатні об’єднатися.


ортрет нардепа Ради 9-го скликання/ Інфографіка 24 каналу

По-друге, проблема нашої політичної культури – конкуренція політичних брендів, а не нових облич. Приміром, у США є демократи і республіканці. І внутрішня партійна конкуренція дає можливість американському виборцю знайомитися з політичними новими обличчями. А в нас кожне нове обличчя уособлює політичний бренд. А ті, хто є "старими" обличчями, іде на маргінес разом зі структурами, людьми і брендом.

Увага: Влада Зеленського, обмін полоненими, Томос для ПЦУ: 2019 рік у фото

У США є понятті лобізму. В Україні це не закріплено на законодавчому рівні, але де-факто є. Що заважає роботі парламенту, бо якісь групі впливу не подобаються ті чи інші закони. Як цього позбутися?

Це питання розвитку кількох етапів суспільства і політичних команд. Рецепту немає. Як взагалі сформувати інститут лобізму? Це має стати трендом, щоб парламент ухвалив відповідний закон. Хоча будь-яку хорошу ідею можна перетворити на молоток, який або забиває цвях, або б’є по руках. Залежно від того, в чиїх він руках. Повинен запрацювати інститут репутаційних втрат.

Нинішній парламент може закласти фундамент, а наступне скликання його удосконалить. Вже є зареєстровані законопроєкти. У фракції "Слуга народу" є депутати, які цим питанням опікуються. В "Голосі" також. Можна змусити "Батьківщину" і частину "Європейської солідарності" пристати на цю пропозицію. Щоправда, з "ЄС" буде проблема. Але решта фракцій готові на рівні публічної декларації підтримати таку ініціативу. Далі буде еволюційний процес. Хоча в першому законопроєкті буде багато шпаринок для корупційних діянь.


Як українці оцінюють роботу Ради / інфографіка 24 каналу

Проросійські партії – виклик для державницьких сил

У Верховній Раді проросійська "Опозиційна платформа – За життя" має чималу фракцію. Наскільки сильний їхній вплив у парламенті?

Проросійські партії – виклик для всіх політичних сил, які сповідують державницьку позицію. Ще один маркер, який ми повинні оцінювати. Що робити з частиною електорату, який голосує за проросійські сили? Як переконати цих виборців, хоча б наполовину, що їхній вибір помилковий? Адже рейтинги проросійських сил дуже високий. У парламенті їх уособлює ОПЗЖ, яка набрала 13% на виборах. Яки не було Мураєва з проєктом "Наш", то мали б 20%. Треба довести цим громадянам, що їхній вибір, у першу чергу, б’є по них самих. Проросійські сили привели війну на схід України, зробили жителів цих регіонів ще біднішими.