Вибори в Бельгії: як агенти Кремля хочуть розколоти країну та які загрози для України

Вже сьогодні, 9 червня, в Бельгії відбудуться потрійні вибори – бельгійці голосуватимуть за новий федеральний парламент, регіональні парламенти та членів Європейського парламенту в один день. У Фламандському регіоні країни праві популісти, які виступають за розділення країни, можуть здобути перемогу.

Бельгія є важливим союзником України, з огляду на її підтримку. Не варто й нагадувати, що всі інституції Євросоюзу та штаб-квартира НАТО розташовані саме в Брюсселі. Бельгійський уряд пообіцяв передати Україні 30 винищувачів F-16 до 2028 року. Крім того, левова частка заморожених російських активів перебуває саме в Бельгії, у депозитарії Euroclear у Брюсселі, у вигляді цінних паперів.

Про загрози розпаду Бельгії, продовження підтримки України та "друзів Кремля" у бельгійських політсилах – читайте в матеріалі 24 Каналу.

До теми Друзі Путіна можуть отримати владу: як вибори в Європарламент визначать долю України та ЄС

Як голосують у Бельгії та хто виступає за розкол країни

Бельгія розділена на три регіони – Фламандський, Валлонський та столицю Брюссель. Вибори в країні відбуваються кожні п'ять років, втім їх складно назвати "національними".

• Жителі Фламандського регіону голосують лише за партії представлені в тій частині країни, а валлонські виборці обирають представників франкомовних політсил.
• У Брюсселі ж громадянам дають загальне право вибору. Таким чином кожна частина країни має як свої політичні партії, так і вподобання політичних напрямків.
• Ультраліва Робітнича партія стала єдиною національною політсилою і це виняток із правил.

За даними опитувань Politico, у Фландрії перемогу здобути можуть дві націоналістичні партії.

• За ультраправу партію "Фламандський інтерес" (Vlaams Belang), що виступає за розкол Бельгії, можуть проголосувати 27% виборців.
• Правий "Новий фламандський альянс" (N-VA), з менш радикальною позицією, може набрати близько 20% підтримки, що створює можливість для коаліційних переговорів.

Що показують опитування в Бельгії за останні пів року / Інфографіка Politico

Ультраправа партія підтримує відокремлення Фландрії від Бельгії, тоді як "Новий фламандський альянс" закликає перейти до форми конфедеративної держави та поступового відокремлення. Навіть у разі створення коаліції на регіональному рівні, аби реально розколоти країну навпіл, про це треба домовитися з франкомовними політсилами.

На півдні Бельгії, у Валлонії отримати по 22% голосів можуть соціалістична партія PS та правоцентристська ліберальна партія MR ("Реформаторський рух"). За даними Politico, деякі франкомовні партії підтримують ідею реформування держави, однак повністю виступають проти розділення Бельгії.

"Друзі" Путіна серед бельгійських політиків

Серед партій, які хочуть отримати мандати під час виборів, є й представники з тісними зв'язками з російським урядом. Бельгія вже давно стала однією з країн Європи з найбільшим скупченням російських дипломатів.

Детальніше про це читайте тут Сотні шпигунів, антени та РПЦ: як Росія роками створювала агентурну мережу в Брюсселі

Популістська партія "Фламандський інтерес" не залишилась осторонь і ще до 2022 року мала проросійську позицію щодо війни в Україні.

Лідери "Фламандського інтересу" / Фото BELGA

Наприклад, історично Крим є частиною Росії. Володимир Путін лише відновив історичну справедливість, повернувши його в Росію,
– казав Ван Грікен. Щоправда, згодом Том Ван Грікен визнав, що помилявся щодо Путіна.

Колишній лідер партії "Фламандський інтерес" та перший віцепрезидент парламенту Фландрії, член міської ради Антверпена Філіп Девінтер має ще тісніші зв'язки з Росією. Зокрема, він був спостерігачем на парламентських виборах в Росії у 2016 році та на виборах президента у 2018 році. Тоді ж Девінтер не бачив жодних порушень з боку Росії в проведенні виборів, навіть після вбивства опозиціонерів, зокрема Бориса Нємцова.

Після окупації, у 2018 році він відвідував Крим та брав участь у Ялтинському міжнародному економічному форумі. Як писали російські ЗМІ, під час цієї зустрічі бельгійські бізнесмени планували виділити 50 мільйонів євро для інвестицій в кримський бізнес.

Філіп Девінтер з російськими військовими / Фото із соцмереж проросійського політика

• Обіймаючи посаду депутата в місцевому парламенті, Девінтер працював над відкриттям так званого представництва окупованого Криму в Брюсселі. У 2018 році він також вимагав зняти санкції з Росії та став співавтором відповідної резолюції у Парламенті Бельгії.

Бельгійські ЗМІ також пов'язують Девінтера із колишнім генеральним консулом Росії в Антверпені Георгієм Кузнєцовим. За місяць до повномасштабної війни Кузнєцов відвідував фламанадський парламент. Вже у квітні 2022 року Бельгія видворила Кузнєцова через підозру у шпигунстві.

Ексгенконсул Росії Георгій Кузнєцов з Філіпом Девінтером / Фото RR

Що таке "Новий фламандський альянс"?

Наразі націоналістична партія "Новий фламандський альянс" є найбільшою політсилою за кількістю місць у Палаті представників, Сенаті та фламандському парламенті. В Європарламенті від політичної партії є три депутати, ще три представники отримали мандати в парламенті Брюсселя.

• Ідеологія партії полягає в ідеях поміркованого консерватизму і фламандського націоналізму до відділення Фландрії від Бельгії. Лідер партії Барт Де Вевер та за сумісництвом міський голова Антверпена заявляв, що "ніколи не відмовлявся від мрії, аби всі, хто говорить нідерландською мовою, жили разом" і запропонував приєднати Фландрію до Нідерландів.
• Euronews пише, що "Новий фламандський альянс" та "Фламандський інтерес" можуть об'єднатися після виборів у парламенті Фландрії.

До повномасштабного вторгнення лідер партії "Новий фламандський інтерес" Барт Де Вевер відвідував Росію. Зокрема, у 2020 році зустрічався з губернатором Петербурга Олександром Бєгловим та підписав двсторонню угоду про соціально-економічне, науково-технічне, гуманітарне та культурне співробітництво. Втім, після початку повномасштабного вторгнення називав Путіна "психопатом" і "божевільним".

Крім того, один із членів партії Герт Верекен є співзасновником аналітичного центру "Євро – Русь" разом із "любителем русского міра" Крісом Романом. 24 лютого 2022 року, на початку повномасштабної війни проти України, на своїй фейсбук-сторінці Верекен розмістив фото з підписом "вместе мы непобедимы", натякаючи на підтримку російської армії.

Крайні ліві за "мир в Україні за будь-яку ціну"

Ультраліва, соціалістична партія "Трудова партія Бельгії" (PVDA-PTB) з ностальгією згадує радянський комунізм та виступає за повернення робітничого класу. Політична сила засуджує напад Росії на Україну та критикує агресію путінського режиму. Втім, під час голосувань у фламандському, федеральному та Європейському парламентах представники здебільшого утримувалися або голосували проти підтримки України. Зокрема, представник "Трудової партії Бельгії" Набіль Букілі у федеральному парламенті, не підтримав передачу винищувачів F-16 для української армії.

Члени партії виступають проти розширення НАТО та кажуть про неефективність санкцій ЄС проти Росії, повторюючи наративи російської пропаганди. Лідер фракції PVDA Йос Д'Газе у фламандському парламенті заявив, що "робочий клас по всьому світу страждає від антиросійських санкцій".

Ще одним тривожним сигналом щодо підтримки України є позиція деяких представників політисили про мир будь-яким шляхом. Марк Ботенга, який представляє партію в Європарламенті, та Набіль Букілі вийшли на демонстрацію "за припинення вогню в Україні".

Вони виступають за "відкриття шляху до переговорів для сталого миру". Щодо надання військової допомоги критично висловлювався й член партії PVDA Кім Де Вітте. Під час пленарного засідання парламенту Фландрії він цитував професора міжнародних відносин Чиказького університету Джона Міршаймера, який прославився своїми проросійськими заявами.

Поплічник Медведчука Гольдарб / Фото СБУ

Попри це, "Робітнична партія Бельгії" підписала домовленість про співпрацю із політсилою Гольдарба. Крім того, "Союз лівих сил – За новий соціалізм" приєднався до міжнародної ініціативи "Європа за мир", одним із організаторів якої є PVDA.

Представництво "ДНР" та пропаганда "білої Русі" в Бельгії

Бельгієць Кріс Роман родом з Антверпена має тісні зв'язки з Росією та називає себе русофілом. Чоловік не просто підтримує нацистську політику Путіна щодо війни в Україні, але й популяризує її в Європі, зокрема в себе вдома.

Свою політичну кар'єру Кріс Роман почав ще в 1988 році, вступивши до партії "Фламандський Блок" (попередниці чинної партії "Фламандський інтерес"). Однак вже в 1994 році чоловік покинув партію через її "надмірну помірність".

Його відкрита любов до Росії почалась ще у 2000-их. У 2003 році Романа притягнули до кримінальної відповідальності за свої антисемітські та расистські висловлювання, його засудили до 9 місяців умовно. Як пише бельгійська газета DeMorgen, саме після цього Кріс Роман вперше відвідав Росію за сприяння Павла Тулаєва, ультраправого неоязичницького активіста.

У 2007 році після неодноразових візитів до Москви Кріс Роман вирішив відкрити аналітичний центр "Євро – Русь" із лозунгом "За велику Європу – від Гібралтару до Владивостока". Кріс Роман неодноразово говорив, що пропагує вісь Париж – Берлін – Москва.

Кріс Роман і його любов до Росії / Колаж affverzet

Бельгійські журналісти-розслідувачі фламандського видання Apache писали, що завдяки своєму аналітичному центру Крісу Роману вдалося побудувати "вражаючу неонацистьку мережу". Його називають посередником між екстремістськими російськими націоналістами, які в добрих відносинах як з членами путінської партії "Єдина Росія", так із західними ультраправими політиками як Жан-Марі Ле Пен, Ніком Гріффіном та Девідом Дюком.

На цьому зв'язки Кріса Романа з Росією не обмежуються. Після початку війни в Україні, у 2018 році він поїхав на так звані вибори до так званої "ДНР" в ролі "міжнародного спостерігача". Бельгієць стверджував, що на окупованих територіях відбулися "відкриті та прозорі" вибори, чого, на його думку, не вистачає в Євросоюзі. За такі заслуги отримав посаду представницького центру так званої "ДНР" у Бельгії.

Кріс Роман із Пушиліним / Фото із соцмереж проросійського бельгійського політика

Після повномасштабного вторгнення в Україну, він продовжив свої візити до Росії. У квітні 2022 року він подумував навіть про переїзд до країни-агресорки. Причиною для таких думок стала нібито небезпека для русофілів у Європі, а українські біженці, яких Роман назвав "націоналістами", можуть лише погіршити ситуацію.

Очікую, що до Бельгії найближчим часом приїде кілька мільйонів українців, але не справжніх, а пропагандистів, вони будуть як албанська мафія. І можуть бути конфлікти. Вони продовжуватимуть пропаганду антиросійську, але вже з Європи. Європа давно як Титанік, але скоро буде тонути ще швидше,
– розповів Роман російським ЗМІ.

Наразі бельгієць активно підтримує російську армію та навіть відвідував мітинг-концерт на "Лужніках", де вихваляли окупантів та війну. За даними газети DeMorgen, Кріс Роман продовжує підтримувати зв'язок із фламандськими крайніми правими молодіжними організаціями та намагається продавати свої проросійські погляди франкомовним ультраправим, які є у Валлонії.

Сепаратистські настрої в Бельгії: чи причетна Росія?

Засновник Brussels Freedom Hub, аналітик Роланд Фройденштейн у коментарі 24 Каналу пояснив, що рух до сепаратизму в країні активно поширюється зі сторони Фламандського регіону останні 30 – 40 років. За його словами, між Фландрією та Валлонією, окрім мовного фактора, є й культурне відчуття відмінності.

До 70-их років 20 століття Валлонія була багатшим регіоном ніж Фландрія через свою індустріальну сферу. Крім того, за словами Фройденштейна, саме вихідці з франкомовної частини формували еліту країни. Тоді ж жителі Фландрії відчували несправедливість, а зараз, після розквіту регіону, мешканці захотіли стати більш автономними. Втім, на думку експерта, розпад Бельгії навряд чи трапиться найближчим часом.

Є незадоволення, є розчарування як з боку фламандців, так і з боку валлонців, але немає жодних ознак того, що країна розколеться найближчим часом. Існують дуже великі перешкоди,
– пояснює експерт.

Аналітик Фройденштейн каже, що адміністративно розділити Бельгію навпіл вкрай складно, оскільки країна складається із трьох регіонів. У тому випадку незрозуміло, хто буде керувати Брюсселем, де розташовані всі інституції Євросоюзу та штаб-квартира НАТО. Крім того, фінансове "розлучення" стане болючим для обох сторін. А також політичні сили не можуть відповісти, яке майбутнє чекатиме на королівську родину та збройні сили Бельгії. Також у такому разі не ясно, чи зможе відокремлений регіон зберегти своє членство в ЄС та НАТО.

Експерт пояснює, що наразі Фландрія та Валлонія вже мають достатньо автономії. Зокрема, Фламандський регіональний уряд має фактично 8 посольств за кордоном у найважливіших країнах-партнерах.

"Це торгові представництва, але де-факто вони є посольствами Фландрії. Це ознака того, наскільки далеко вже зайшла автономія, і саме тому я не думаю, що останній крок – повна незалежність держави – буде зроблений найближчим часом", – наголосив він.

Роланд Фройденштен вважає, що російські нарративи та їхній вплив не є головною причиною розподілу у політичних поглядах між Фландрією та Валлонією. За його словами, між регіонами існує реальна напруженість і це не Кремль її створив. Втім, він наголосив, що Москва "підтримує будь-який поділ в європейських суспільствах".

Вони (росіяни – 24 Канал) намагаються використати будь-який конфлікт у суспільствах в європейських державах. Оскільки регіональний сепаратизм і культурні образи є дуже потужним рушієм конфліктів у суспільствах, то, звісно, Росія використовує і це,
– пояснив експерт.

Чи продовжиться підтримка України після виборів?

Роланд Фройденштейн вважає, що після виборів Бельгії вдасться створити коаліційний уряд із багатьох партій. Аналітик називає бельгійців "світовими чемпіонами з компромісів".

Крайні праві не прийдуть до влади. Я не думаю, що у них є якісь шанси в цій країні, але вони стануть сильнішими. Крім того, у фламандській частині є помірковані праві, які також є дещо сепаратистськими. Тож ми побачимо певне посилення цього, але я не бачу якихось радикальних змін у Бельгії,
– зазначив експерт, додавши, що кардинальних змін щодо підтримки України аналітик не очікує.