Про це пише BBC.

Що відомо про голосування у Казахстані?

Голосування на виборчих дільницях триває з 07:00 до 20:00 за місцевим часом, а до виборчих списків унесено понад 12,5 мільйона громадян. Оновлений парламент обирається терміном на п'ять років і працюватиме зокрема під час наступних президентських виборів. Для потрапляння до Курултаю партіям необхідно подолати 5-відсотковий бар'єр, після чого їхнє керівництво самостійно розподілить отримані мандати. Також законодавство зобов'язує політичні сили дотримуватися 30-відсоткової квоти для жінок, молоді до 35 років та осіб з інвалідністю.

Однопалатний парламент замість двопалатної системи

Замість попередньої структури, яка складалася із Сенату та Мажилісу, новий парламент функціонуватиме як єдина палата зі 145 депутатів. Вся територія країни під час голосування становить один виборчий округ, де виборці віддають голоси за партійні списки, а не за окремих кандидатів. У виборчих бюлетенях також передбачена графа "проти всіх".

Парламентська реформа є складовою нової конституції, яку ухвалили на референдумі в березні 2026 року і яка набула чинності 1 липня. Курултай матиме повноваження ухвалювати закони, затверджувати державний бюджет, висловлювати недовіру уряду та погоджувати призначення прем'єр-міністра, віцепрезидента, суддів Конституційного суду і керівників окремих державних органів.

Нова пропрезидентська партія та політична трансформація

Найбільший список із 186 кандидатів висунула партія "Аділєт", створена у травні та зареєстрована на початку червня. Вже 12 червня до неї приєдналася партія "Аманат", яка раніше мала назву "Нур Отан" і впродовж майже трьох десятиліть функціонувала як партія влади Нурсултана Назарбаєва. Депутат Ерлан Саїров пояснив об'єднання прагненням "повністю позбутися політичного вантажу Назарбаєва".

Очолює "Аділєт" Айбек Дадебай, який до травня керував адміністрацією президента. У партії зазначають, що орієнтуються на підтримку курсу Токаєва, а її представники брали участь у розробці оновленого основного закону.

Згідно з новим законодавством, упродовж двох місяців після першої сесії парламенту президент за згодою Курултаю призначає віцепрезидента. Цю посаду, скасовану 1996 року, відновлено для перебрання повноважень глави держави у разі дострокового відходу чи смерті президента.

Для Казахстану кінець епохи Назарбаева обернувся катастрофою. Посада віцепрезидента потрібна саме для того, щоб запобігти повторенню подібних проблем і захистити режим під час майбутнього транзиту. Президент висуне кандидата, Курултай його затвердить, і ця людина стане наступною в черзі,
– зазначив професор євразійських досліджень Університету Ґлазґо Лука Анчески.

Нагадаємо, нова конституція також дає змогу Касим-Жомарту Токаєву знову балотуватися на посаду президента у 2029 році. Водночас глава держави має право розпустити Курултай, якщо депутати повторно відмовляться обрати запропонованого ним голову парламенту або погодити президентські призначення.