Вибори до Держдуми: перемога чи зрада для Путіна?

Жодних сюрпризів. Тільки провладні партії

За попередніми результатами, до Держдуми Росії пройшли чотири партії – путінська "Єдина Росія", КПРФ, ЛДПР Жириновського і "Справедлива Росія". "Єдинороcи" набрали близько 54,16% голосів, комуністи – 13,51% голосів, ЛДПР – 13,29% голосів, а "Справедлива Росія" – 6,19% голосів. Жодна з опозиційних політсил – Партія прогресу Олексія Навального, "Яблуко" Григорія Явлінського і "ПАРНАС" не набрали навіть 3%. До цієї позначки трохи ближче підійшла тільки партія "Яблуко" Явлінського.

Результати виборів і перемога пропутінської партії, яка матиме більшість у парламенті, особливо не здивувала. Хоча, як написав російський користувач Facebook із Москви Антон Красовський: "Взагалі очманіти. Я знав, що буде класно, але не знав, що настільки. Держдума перетворилася в щоденний з'їзд "Єдиної Росії".

До Думи не пройшла опозиція. "Яблуко" ледве наблизилося до 3%

Російський парламент після приходу до влади Путіна перестав бути центром дискусій і прийняття будь-яких рішень.

"Парламент при правлінні Путіна ніколи не був політичним гравцем. По суті, Дума – це, швидше, персонажі для політичних шоу, для делегації в ЄС, лобісти. Але в жодному разі не політики", – зауважив у коментарі сайту "24" директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк.

Всім відомо, що всі рішення ухвалює Путін, а парламент – існує для того, щоб нібито показати "демократичність" процесу, голосує за них. Як, до речі, було з анексією Криму. Путін дав відмашку, а Рада Федерації (верхня палата) миттєво проголосувала.

Те, що розклад сил на цих виборах не зміниться, було відомо ще до голосування. Хоча, як зазначив Давидюк, російська опозиція проґавила свій шанс. Якби три партії об’єдналися. То могли б перемогти.

Якби Партія прогресу Олексія Навального, "Яблуко" Григорія Явлінського і "ПАРНАС" об’єдналися, то могли б взяти, мінімум, 10%. А якщо б іще вели так звану чорно-білу кампанію, то навіть 20%,
– переконаний він.

Держдума і світ

Українська влада, зокрема, президент Петро Порошенко, МЗС, політики, журналісти і експерти закликали Європу, США і весь демократичний світ не визнавати парламентські вибори в Росії легітимними. Верховна Рада на засіданні 20 вересня ухвалила заяву про невизнання виборів до Держдуми легітимними. Головна причина – в голосуванні взяли участь жителі окупованого Криму, який де-факто є українською територією. Фактично таким чином Путін спробував легітимізувати Крим як частину Росії.

Путін зробив велику помилку, спробувавши легалізувати анексувати півострів шляхом проведення голосування в Криму. Фактично влада в РФ з моменту підбиття підсумків голосування в парламент стає нелегітимною. І тому Україна повинна розпочати міжнародну кампанію за невизнання повноважень російської Держдуми,
– написав на своїй сторінці у Facebook президент Фонду національних стратегій Тарас Березовець.

За його словами, нелегітимність російського парламенту базується на 3 факторах: порушенні Женевської конвенції 1949 року, обрані 4 мажоритарників в окупованому Криму і Севастополі та участю кримчан у виборах за партійними списками, що робить нелегітимними загалом 229 депутатів Держдуми, тобто більше половини від її складу.

Політичний експерт Тарас Чорновіл також переконаний: через участь жителів півострова у російських виборах нелегітимними є не тільки чотири депутати, які там обрані в мажоритарних округах, а й вся Дума.

Адже кримчани голосували за списки партій – тобто за половину російського парламенту. Міжнародно-правові норми жорстко забороняють проведення політичної діяльності і будь-яких виборів на окупованих територіях,
– зазначив у коментарі сайту політолог.

Участь жителів Криму робить недійсними вибори до Держдуми

До цього треба додати той факт, що сам виборчий процес і голосування не були ані вільними, ані демократичними. Як зауважив Тарас Чорновіл, не були забезпечені рівні змагальні умови для всіх учасників. Не було можливості працювати агітаторам опозиційних партій безперешкодно на всій території Росії, зокрема, в кавказьких республіках, де фактично бандитський режим.

За таких умов, якби весь демократичний світ був послідовним, ці вибори не могли б визнати вільними і справедливими,
– наголосив він.

Користувачі соцмереж оприлюднили відео, на яких видно численні порушення під час виборів. Зокрема, масові вкидання бюлетенів в урни для голосування фіксували на камери в Дагестані, Татарстані, Барнаулі, Нижньому Новгороді, Ростовській області.

Незважаючи на великі лобістські можливості Росії в світі і її заклики, зокрема, зняти санкції з парламентської делегації у ПАРЄ, які були введені після анексії Криму, Захід не поспішає визнавати вибори. Принаймні, в Криму.

США, Франція, Канада, Швеція, депутати Європарламенту одностайно заявили про те, що не визнають вибори в Криму.

Як ми неодноразово заявляли, Європейський парламент відкидає незаконну анексію Криму і Севастополя і тим самим не визнає вибори, які відбулися там у неділю. Вибори в Думу показали, що повноцінна, ліберальна і плюралістична демократія в Росії ще не реалізована,
– заявив прес-секретар президента Європарламенту Мартіна Шульца Джакомо Фассіно.

Однак цілком очевидно, що Вашингтон і Брюссель обмежаться тільки невизнанням виборів у Криму. І навряд чи заявлять про нелегітимність всієї Держдуми. Про те, що вибори до Держдуми на території Криму ставить під сумнів їх загальну легітимність, спромоглося заявити лише МЗС Польщі – союзник України в Європі.

Західні країни, швидше за все, обмежаться лише невизнанням виборів у Криму. Хоча невідомо, які юридичні наслідки це матиме. Не треба забувати, що Москва лобіює повернення своєї делегації в ПАРЄ, аргументуючи тим, що повноважень були позбавлені депутати минулого скликання. І в Раді Європи все гучніше звучать думки про те, що "потрібен діалог", тому можна і повернути росіян. Через це українська делегація заявила, що відмовиться від участі у сесії ПАРЄ.

Москва, звичайно, намагатиметься повернути все на свій бік і схилити до себе Європу. Але, швидше за все, їм це не вдасться. Вся Росія несе відповідальність за окупацію Криму і Донбасу, за агресивну політику Путіна в Україні і Сирії,
– вважає Микола Давидюк.

За словами Тараса Чорновола, якби щось подібне зробила Україна, Польща, Казахстан, то, очевидно, реакція світу такою б і була. На жаль, говорить він, Росію бояться, з нею заграють. Москва має великі лобістські можливості в Європі і світі. Тому висновку про нелегітимність всього парламенту уникатимуть.

Тому Україні потрібно і далі продовжувати наполягати на тому, що вибори в Росії не дійсні, а новообрана Держдума – нелегітимна. Адже, коли справа доходить до Росії, Європа і Захід вже не вперше демонструють подвійні стандарти, чим нівелюють демократичні цінності і засади.

Сигнал Путіну

Результати виборів до Держдуми несподівано засвідчили досить неприємний для Кремля і Путіна особисто момент: довіра до влади і російського президента падає. Справа в тому, що за 25 років незалежності Росії на парламентських виборах-2016 була зафіксована рекордно низька явка. На виборчі дільниці прийшла лише половина росіян – майже 50%. А в Москві і Санкт-Петербурзі явка взагалі склала менше 40%. Звичайно, на результат виборів це ніяк не вплинуло, але така байдужість населення – дуже тривожний сигнал для російського керівництва.

Сам Путін, звичайно, в усьому звинуватив ворожі зовнішні сили.

Результати голосування – це ще і реакція наших громадян на спроби зовнішнього тиску на Росію, на загрози, санкції, на спроби розгойдати ситуацію в нашій країні зсередини,
– сказав президент Росії.

Дивне пояснення: яким чином і хто так давив на росіян, що вони не захотіли йти на вибори? Це, зважаючи на те, що живуть вони одним телевізором, де цілодобово розповідають про всесвітню змову проти Росії і що вона піднімається з колін. Тобто, надивившись цієї пропаганди, яка націлена на максимальне підвищення рейтингу Путіна, росіяни вирішили не голосувати на виборах, зокрема, і за президентську "Єдину Росію"? Тоді президенту РФ пора змінювати головних пропагандистів на телебаченні.

Проти політики Путіна росіяни проголосували ногами

Насправді така байдужість до виборів говорить про те, що росіяни не бачать у діючій владі того, хто захищатиме їхні інтереси.

Низька явка – сигнал Путіну, реальний показник підтримки його політики. Ті, хто не проголосували, вони не проти Путіна і також не підтримують жодної йому альтернативи. Та, якщо в Росії почнуться якісь заворушення на соціальних гаслах, то до них можуть приєднатися всі ті, хто не проголосував на цих парламентських виборах,
– переконаний Тарас Чорновіл.

Микола Давидюк вважає, що низька явка свідчить про те, що рейтинг Путіна просів майже вдвічі.

Це тихий протест росіян проти політики Путіна. Ті, хто не прийшов на виборчі дільниці, відповідно, проти нього. Путін показав, що тримає всю політичну вертикаль. Але він уже не може тримати все населення. Російське населення продемонструвало, що є великий запит на нових політиків і є ненависть до старої системи. В Росії через сто років можливе повторення подій, які були в 1917 році,
– наголосив Давидюк.

Яку тактику і стратегію почнуть розробляти в Кремлі, щоб врятувати рейтинг Путіна – складно прогнозувати. Можливо, спробують і далі будувати образ "миротворця". Хоча сумнівно, що російський президент відмовиться від подальшого розхитування ситуації на сході України. Не виключено, що Путін спробує і далі активно наступати, щоб потім виступити в ролі посередника. Але водночас така низька явка однозначно змусить його переглянути свою внутрішню і зовнішню політику. Байдужість росіян до виборів показала, що ставка на зовнішніх ворогів, агресію тощо не спрацювала. Росіяни розчаровані. Вибори, які повинні були ще раз засвідчити путінський тріумф, стали його фіаско.

Читайте також: Вихід з ПАРЄ: про причини і наслідки можливого демаршу України