Остаточні результати виборів у Росії: чи втратила "Єдина Росія" конституційну більшість

ЦВК Росії на своєму офіційному сайті публікує підсумки парламентських виборів 2026 року. Як зауважив 24 Канал, навіть натяку на інтригу у результатах голосування годі й шукати.

Які результати мають партії на виборах у Росії?

Згідно з оприлюдненими даними, політичний ландшафт Державної Думи не зазнає відчутних змін. Після підрахунку понад 90% бюлетенів бачимо такі результати у партій:

• "Єдина Росія" – 57,86%;
• Комуністична партія (КПРФ) – 13,84%;
• Ліберально-демократична партія (ЛДПР) – 8,90%;
• "Нові Люди" – 7,94%.

Партія "Справедлива Росія" набирає 4,95% та як й інші політичні партії та об'єднання бар'єр у 5% не подолала.

"Єдина Росія" прогнозовано має загальне лідерство та змогла подолати психологічний бар'єр у 50%, але якби й навіть ні, це не позбавило б її одноосібної конституційної більшості. Річ у тім, що багато представників "Єдиної Росії" перемагають в одномандатних округах – до прикладу, пишуть, що у Москві вони заберуть усі 16 таких. Крім того, після обробки 100% протоколів у Бєлгородській області Росії провладна партія отримала 59,15% голосів.

За даними російської ЦВК, після опрацювання 95,97% протоколів дільничних виборчих комісій кандидати від "Єдиної Росії" лідирують у 208 з 225 одномандатних округів на виборах до Держдуми.

Водночас кандидати від КПРФ лідирують у п'яти одномандатних округах, від "Справедливої Росії" – у чотирьох, від ЛДПР – у двох, а від партії "Родіна" – в одному. Ще у чотирьох округах перші місця посідають кандидати-самовисуванці.

Цього разу вибори принесли справжній успіх партії Путіна, адже вона матиме у Держдумі IX скликання найбільшу фракцію за всю свою історію. Крім того, 86 учасників загарбницької війни отримають мандати депутатів Держдуми від цієї ж "Єдиної Росії". Загальна кількість мандатів буде складати 355 місць з 450 наявних.

Явка, скандали, та "голосування" на окупованих територіях

Окремої уваги заслуговує статистика відвідуваності виборчих дільниць – офіційна явка склала 56,66%. Цей показник став рекордним за останні десятиліття, але фактично лише трохи перевищує цифри минулих кампаній 2021 (51,72%) та 2016 року (47,88%) – попри безпрецедентну мобілізаційну кампанію та жорстке використання адміністративного ресурсу на федеральному рівні.

Додатковим доказом тотального тиску на опозицію став безпрецедентний недопуск до голосування єдиної легальної антивоєнної сили – партії "Ябуоко". Напередодні старту кампанії Верховний суд Росії за надуманим позовом повністю скасував реєстрацію її федерального списку, а згодом влада зачистила з бюлетенів і більшість кандидатів від цієї партії в одномандатних округах.

Процес "волевиявлення" супроводжувався масовими повідомленнями про фальсифікації. Спостерігачі зафіксували сотні інцидентів, а серед найпоширеніших порушень фігурують організовані підвезення бюджетників, так звані "каруселі" та прямий тиск на виборців і кандидатів від опозиції. Звісно, у штаб-квартирі ЦВК Росії усі звинувачення категорично відкидають, називаючи звіти спостерігачів безпідставними.

Найбільш суперечливим аспектом цих виборів стало проведення "голосування" на тимчасово окупованих територіях України, зокрема на загарбаних у 2022 – 2024 роках, тобто під час повномасштабного вторгнення, частинах Донецької та Запорізької областей, а також традиційно в окупованому Криму. На цих територіях окупаційні адміністрації відзвітували про понад 70% підтримки для "Єдиної Росії".

Крім того, Росія намагалася максимально забезпечити "явку" на псевдовибори на українських територіях. Зокрема, керівник Центру Вивчення окупації Петро Андрющенко розповів, що у Маріуполі окупанти домальовували у виборчі списки давно мертвих людей. Ба більше, росіяни взагалі не поспішають показувати результати голосування на окупованих територіях, хоча активно розказують про активний процес "волевиявлення".