Не встигли охолонути розпечені руїни Бейрута, як в українських ЗМІ спалахнув скандал – буцімто в порту "Південний" на Одещині та в Миколаївському морському порту зберігається небезпечна аміачна селітра, яка може спричинити катастрофу ще страшнішу, ніж у Лівані. Бо там здетонували 2,7 тисячі тонн, а в одному лише "Південному" лежить майже 10 тисяч та ще в Миколаєві – понад 3 тисячі! 24 канал придивився до останніх гучних повідомлень.

Страшні наслідки: Близько 180 загиблих та тисячі поранених: ООН оприлюднила звіт щодо вибуху у Бейруті

Що сталося в Україні?

У портах одразу спростували ці закиди. Адміністрація "Південного" на своїй сторінці у Facebook повідомила, що на причалах справді зібралося 9,6 тисяч тонн селітри, але вона не є вибухонебезпечною, бо зберігається з дотриманням усіх технологічних вимог, а перевалка вантажу здійснюється "відповідно до загальносвітових міжнародних морських правил перевезення небезпечних вантажів".

Небезпеку становить перевантаження аміачної селітри насипом, – акцентувала увагу адміністрація. – Проте такий спосіб перевалки в порту "Південний" ніколи не застосовувався.

А в Миколаєві взагалі стверджують, що згадана в масмедіа селітра давно вивезена з порту, а під час перебування там, вони не становила небезпеки.

Вивезення вантажної партії селітри аміачної з території Миколаївського морського порту було завершено на початку 2019 року, – заявила пресслужба підприємства.

Згодом прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що інформація, оприлюднена в ЗМІ, була перевірена і "перші результати перевірки зберігання селітри в Україні свідчать про відповідність стандартам". Водночас Шмигаль уточнив, що остаточні результати будуть 15 вересня після звіту, який готують одразу кілька відомств – ДСНС, Держпраці, Мінінфраструктури, Нацполіція, обласні та Київська міська держадміністрації.


Спустошений Бейрут / Getty Images

Чому селітра небезпечна?

Селітра – важливе агродобриво, яке активно використовують в усьому світі, в тому числі – в Україні, для насичення землі азотом. Але до складу речовини входить сірка, що робить її вибухо- та пожежонебезпечною. Зокрема, у замкнутому просторі, з якого не вилітають продукти термічного розкладання, селітра може вибухнути. До таких наслідків може призвести і сильний удар або навіть висока температура.

Тому для зберігання селітри потрібні спеціальні умови. В Україні вони прописані в спеціальному наказі Держкомітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду щодо правил переробки та зберігання селітри.

Так, наказ забороняє зберігати селітру у непристосованих складах або у відсіках разом з іншими хімічними продуктами, а на одному складі можна розмістити не більше 3,5 тисяч тонн добрива. Крім того, селітра має бути розфасована у біг-беги – спеціальні контейнери-мішки з поліпропіленової тканини, що повинні стояти без контакту між собою у відсіках (не більше 1,2 тисячі тонн) з протипожежними перегородками. Ще один важлививий момент – гарантійний термін зберігання селітри в Україні на сьогодні складає лише 6 місяців. А умови її зберігання контролюють ДСНС і Держпраці, які мають перевіряти склади раз на два роки.

Ракета, ядерний вибух і "український слід"

Ліванські слідчі та влада вже визнали, що селітра в Бейруті зберігалася занадто довго (майже 6 років!) і без дотримання необхідних вимог. Але слідство ще має встановити, що стало тою "іскрою", яка спровокувала вибух.


Ліван ще не скоро оговтається після трагедії / Getty Images

Втім є й інші версії – наприклад, теракт із застосуванням вибухового пристрою, ракетний і навіть ядерний удар. Ну, а Росія – вже за традицією – запустила фейк про "український слід". Буцімто на момент катастрофи в порту Бейрута було два судна, які прибули з України, – Mero Star (ходить під прапором Сьєрра-Леоне) і Raouf H (під прапором Коморських островів), й одне з них могло вибухнути і спричинити детонацію селітри. Але ці кораблі перевозили зерно й ніяк не могли бути "іскрою", тому дурницю росіян ніхто навіть не розглядає.

Що стосується ракетного удару чи ядерного вибуху, то експерти вже проаналізували дані версії й дійшли висновку, що вони – теж фейки. Про це, зокрема, писав ресурс По той бік новин. Так, про ракету почали говорити після того, як соцмережами стрімко розлетілося відео з влучанням чогось схожого на "крилату" в будівлі складів. Але виявилося, що ракету просто домалювали до реального відео арабської редакції CNN. Цю аферу легко довів ресурс AFP Fack Check: якщо сфальсифіковане відео проглянути сповільнено, то можна побачити, як "примальована" ракета кудись зникає за сім секунд до влучання в склади.

Свідки подій: Мамо, я не хочу вмирати: українка про пережите під час вибуху в Бейруті

А про ядерний вибух заговорили, взявши за докази появу над Бейрутом грибоподібної хмари і начебто підтвердження від Міжнародної агенції з атомної енергії. Але в МАГАТЕ відразу відповіли, що не робили подібних заяв, і взагалі не бачать жодних аргументів на користь такої версії.

"Якби це був ядерний вибух, то мали б місце яскраві спалахи світла, а їх не було, – прокоментував ситуацію експерт з питань нерозповсюдження ядерної зброї Джефрі Льюїс. – Взагалі "грибні" хмари властиві не лише ядерним бомбам. Вони – результат стиснення вологого повітря, яке конденсує воду і створює хмару. А її червонувато-коричневий колір – як у Бейруті – якраз дуже характерний для аміачної селітри".

Трагічне добриво

Поки компетентні органи розбираються з цією складною справою (на допомогу ліванцям прибули навіть слідчі Інтерполу), ми нагадаємо, що подібні катастрофи траплялися вже не раз. Ось лише наймасштабніші.

Вибух на хімзаводі BASF в Оппау


Хімзавод в Оппау після вибуху

1 вересня 1921 року на підприємстві BASF (Оппау, Німеччина) спалахнула цистерна з міндобривами, від якої здетонували 4,5 тисячі тонн аміачної селітри. Вибух повністю знищив хімзавод, загинула 561 людина і майже 2 тисячі зазнали травм і опіків. Також в Оппау з 1000 наявних житлових будинків повністю або частково було зруйновано 800, і майже 7500 чоловік залишилися без даху над головою. Після вибуху утворилася воронка шириною 125 метрів і глибиною 20 метрів. Пожежу вдалося повністю ліквідувати лише через три дні.

Вибух у порту Техас-Сіті


Понівечені авто в Техас-Сіті

16 квітня 1947 року в порту американського Техас-Сіті загорілося і вибухнуло французьке судно "Гранкан" з 2100 тонн селітри. За ланцюговою реакцією почали злітати в повітря сусідні кораблі та берегові нафтосховища. Загалом загинули понад 1,5 тисячі осіб, близько 5 тисяч отримали поранення і кілька сотень пропали безвісти. Порт і половина міста зрівнялися з землею. На величезних автостоянках згоріло 1100 автомобілів.

Аварія на хімзаводі в Тулузі


Вибух у Тулузі спричинив шалені збитки

21 вересня 2001 року в промзоні хімзаводу AZF у французькій Тулузі вибухнув ангар з 300 тоннами селітри. Загинуло 29 осіб і 2,5 тисяч отримали поранення. В радіусі 700 метрів було зруйновано всі будівлі, а загалом постраждало близько 1 тисячі споруд. Матеріальний збиток оцінили в 1,5 мільярда євро, а протягом наступних 11-ти років підприємство виплатило 16 тисячам постраждалих ще 2 мільярди євро.

Вибух на залізничній станції Ренчхон


Урвище на місці станції в Ренчхоні

22 квітня 2004 року на станції Ренчхон у КНДР сталося зіткнення автоцистерни з бензином і двох залізничних вагонів з аміачною селітрою. Потужний вибух згубив 169 осіб (у тому числі – 76 дітей), ще 1300 отримали поранення. Вибухова хвиля знищила станцію і велику частину міста, зруйнувавши майже 5 тисяч житлових будинків.

Аварія на хімзаводі у Весті


У Весті першими жертвами пожежі стали вогнеборці

17 квітня 2013 року в американському Весті на заводі з виробництва добрив Adair Grain Inc загорівся склад з аміачною селітрою. Коли на місце прибули пожежні бригади, будівля вибухнула і загинули 11 вогнеборців і 4 працівники заводу, близько 200 осіб отримали поранення. У місті серйозно постраждали 75 будинків, зокрема, школа, лікарня і будинок для літніх людей. Сила вибуху була такою, що сейсмологи на іншому кінці США зафіксували невеликий землетрус.

А що в Україні?


Околиці Сватового після вибуху / Фото therichest.imgix.net

Нашу країну, на щастя, обійшли великі катастрофи, пов'язані з аміачною селітрою. Але зовсім без її підступної участі не обійшлося…

Мало відомий факт: 29 жовтня 2015 року, коли вибухнули військові склади у Сватовому на Луганщині, серед згорілого майна була і селітра. Яка, цілком вірогідно, "піддала жару" під час пожежі.

Наслідки катастрофи Криваві сутички в Бейруті: вже понад 700 поранених, військові відтіснили людей – фото, відео 18+

Річ у тім, що військові склади у Сватовому через початок війни на Донбасі розширилися і зайняли частину території агрофірми, де зберігалася селітра. Й коли вибухнули боєприпаси (близько 3500 тонн), то здетонувало й добриво. Інформація про це не мала широкого розголосу, але достеменно відомо, що аграрії отримали відшкодування від Міноборони України.