Про це йдеться у матеріалі Reuters.
Що кажуть кияни про проблеми з укриттями?
Святошинський район столиці регулярно зазнає російських атак. Місцева жителька Тетяна Ліщинська під час зустрічі з чиновниками не стримала емоцій, розповідаючи, як під час атаки балістичними ракетами змушена була бігти до найближчої поліклініки разом із чотирирічним онуком.
За словами жінки, до підвалу поліклініки потрібно близько 7 хвилин, тоді як балістична ракета долітає до Києва менш ніж за 3 хвилини. Натомість укриття у школі, до якого вона могла б дістатися за дві хвилини, досі не відкрили, хоча його готують ще з 2023 року. Чиновники пояснюють затримку незавершеними комунікаціями та бюрократичними процедурами. Очікується, що воно запрацює лише у вересні 2026 року.
За даними Київської міської військової адміністрації, у червні та липні внаслідок посилених російських атак у столиці загинули 73 людини.
Попри те, що міська влада заявляє про наявність 4 358 об'єктів для укриття тримільйонного населення Києва, лише близько 500 із них є повноцінними бомбосховищами. Через це жителі звинувачують владу у бездіяльності та говорять, що заклики йти в укриття є лицемірними.
Як метро стало головним укриттям для жителів і гостей міста?
Найнадійнішим місцем під час повітряних тривог для багатьох киян залишається метро. Водночас навіть воно не гарантує повної безпеки. Зокрема, вхід на станцію метро "Лук'янівська", яка регулярно опиняється під російськими ударами, вже десять разів зазнавав пошкоджень.
Під час масованої атаки 2 червня ніч у київському метро провели 41 тисяча людей, а під час однієї з останніх атак ця цифра сягнула рекордних 56 тисяч. Через переповненість між людьми виникають конфлікти, зокрема через використання туристичних наметів, які займають багато місця.
Окремі жителі також скаржаться, що охоронці іноді не впускають людей до метро до початку повітряної тривоги, хоча є попередження про можливий удар.
Охорона метро ставиться до людей так, ніби вони приходять туди для розваги,
– розповів 30-річний музикант і маркетолог Дмитро Діченко.
За його словами, торік його разом із дружиною не пустили до метро між хвилями атак. Поки вони повернулися додому, по місту вже завдали нового ракетного удару. Відтоді подружжя намагається не виходити з дому під час тривог, адже через протез чоловікові важко швидко пересуватися.
У Київському метрополітені заявили, що система робить усе можливе в межах наявних ресурсів, однак її основною функцією залишається перевезення пасажирів.
Що заважає відкриттю нових укриттів у столиці?
Інша мешканка Святошинського району Валентина, чий будинок був пошкоджений російською ракетою ще у 2025 році, також скаржиться, що нове шкільне укриття поруч із її будинком досі не працює. Через це під час атак їй доводиться бігти до віддаленого підвалу.
"Чого можна чекати від нашого божевільного сусіда (Росії – 24 Канал), коли в цій країні до людей ставляться саме так?" – сказала Валентина.
Начальник управління освіти Святошинського району Олексій Сукенніков визнав, що відкриття двох шкільних укриттів затримується через бюрократичні процедури.
Водночас офіс українського омбудсмена повідомив, що під час перевірки 1 066 укриттів по всій країні проблеми були виявлені у 93% із них, зокрема й у 125 об'єктах у Києві.
Серед найпоширеніших недоліків – відсутність доступності для людей з інвалідністю, неналежний санітарний стан та випадки, коли укриття, зазначені як доступні, виявлялися зачиненими або непридатними до використання.
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що цього року місто виділило понад 1,1 мільярда гривень на ремонт укриттів. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росії на ці потреби вже витратили близько 7 мільярдів гривень.
Де ховаються люди в районах, в яких немає метро?
Жителі районів, де немає метро чи обладнаних укриттів, змушені обирати між небезпечними варіантами. Одні залишаються у ванних кімнатах або коридорах своїх квартир, інші спускаються до підвалів, ризикуючи опинитися під завалами.
Деякі українці розповідають, що їх не пускають до укриттів із домашніми тваринами. Інші орендують номери в готелях лише для того, щоб мати доступ до бомбосховища, або ночують на підземних паркінгах.
Ситуація з укриттями дуже погана, зважаючи на те, що ми вже п'ятий рік живемо в умовах війни. Як наслідок, ми бачимо більшу кількість жертв серед цивільного населення,
– підсумував Дмитро Діченко.
Нагадаємо, у Київському метрополітені повідомляли, що, за офіційними даними, масовану атаку вночі 30 липня на станціях метро перечікували понад 56 тисяч людей. Окрім того, представники метрополітену спростували інформацію, що громадян не пускали на станції, аби перечекати небезпеку.