Те, що Ічня у зоні ризику головний редактор "Цензор.net" Юрій Бутусов говорив ще минулого року. 600 гектарів неприкритих з повітря – зручна мішень для ворога.
Читайте також: Диверсії на військових складах: як в Україні охороняють об'єкти критичної інфраструктури
За його словами, у небезпеці також склади у Розсошках на Черкащині, Ушомирі у Житомирській та Цвітосі на Хмельниччині. У селі Цвітоха люди у постійній тривозі.
Військова частина, на території якої розміщенні військові склади за кілометр від їхніх осель. Менш ніж за 30 кілометрів – Хмельницька АЕС.
Люди не даремно налякані. Адже у 2005 році у них вже лунали вибухи. Тікали хто куди. На щастя, тоді ніхто не постраждав.
Чиновники ж запевняють, що невдовзі склад у Цвітосі стане найсучаснішим в Україні. Тут вперше за 27 років будують нове сховище.
Воно підземне, закритого типу, людський фактор зведений до мінімуму, заявляв Президент. Він проінспектував будівництво одразу після вибухів в Ічні. Хоча запевняв, що візит був запланований заздалегідь.
Захист передбачає перевірку охоронців, перевірку індуктивних систем, відеоспостереження, неможливість потрапляння будь-яких осіб, навіть, якщо вони працюють тут,
– наголосив Порошенко.
Впродовж найближчих трьох років планують звести 136 таких сховищ, а щоб захистити боєприпаси, доки будують нові склади, потрібно просто виконувати державну програму з захисту державних арсеналів, кажуть експерти.
Для цього (для захисту – "24") потрібні бульдозери, ескаватори, які можуть робити котловани, де можна розміщувати боєприпаси. І таким чином, якщо диверсанти щось підривають на якомусь складі, то вибухає не увесь склад, а всього невелика частка, і далі вибухи не йдуть,
– розповів Юрій Бутусов.
Лише Балаклія та Калинівка коштували Україні близько двох мільярдів доларів. Збитки в Ічні ще рахують, попередньо – 400 мільйонів доларів.
Українці платять за те, що не захистилися заздалегідь. У 2017, коли сталося дві великі аварії, на охорону складів не вистачило 552 мільйони гривень.