Від чого польські політики відвертають увагу, записуючи усіх українців у нацисти

Сам цей закон 2018 року спричинив скандал. Адже за ним передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, за заперечення злочинів "українських націоналістів".

Читайте також: Україна – Польща: як змінять "антибандерівський" закон та що це означає

Поступово Польща з адвоката для України почала перетворюватися на прокурора. Однак, атмосфера ненависті, яку там роздмухують, шкодить, перш за все, самій Польщі. Кому ж це може бути на руку – дізнавалися журналісти 24 каналу.

Бандеризм мусить бути пееслідуваний, так само як і есесівці та інші нациські організації,
– крича затрибуною депутат Польського Сейму Марек Якубяк.

26 січня 2018 року. Польський сейм криміналізує висловлювання про причетність поляків до Голокосту, а також пропаганду так званої "бандерівської ідеології", дій ОУН та УПА. Максимальна санкція для порушників – три роки ув'язнення. Президент Польщі Анжей Дуда цей закон підтримав.

І ось Конституційний суд Польщі фразу "українські націоналісти" та "Східна Малопольща", як у документі називають західноукраїнські землі, визнав неконституційними, мовляв, вони некоректні. Відтак, дію цього пункту в законі призупинив.

Ми нікому не дозволимо тлумачити нашу історію і намагатися – головне – нав’язувати нам інше тлумачення історії, але вести предметну дискусію потрібно. Рішення КС дає нам інші можливості для динаміки,
– заявив міністр закордоних справ України Павло Клімкін.

Історики впевнені: записуючи усіх українців у нацисти, польські політики відвертають таким чином увагу від ксенофобських настроїв у власній країні. Українці у Польщі не одноразово ставали жертвами нападів саме через національність. А ще влада намагається відволікти власний електорат від постійних конфліктів з Євросоюзом. І історичні міфи для цього годяться найкраще.

Особи, які цим питанням зацікавлені, – це старше покоління, але і, на жаль, молодше теж. Це не пов'язано з їх історичною пам'яттю... Це пов'язано з їх почуттям розгубленості, ринковими реаліями, соціальними перспективами, і вони шукають себе в ідеях,
– наголосив історик Томаш Стриєк.

Тим більше, що антиукраїнську істерію постійно роздмухує партія "Право і Справедливість" Ярослава Качинського. Саме з його подачі влітку 2016 року Сейм ухвалив резолюцію, в якій події на Волині в липні 1943 року визнали геноцидом поляків українцями. На цій хвилі польські кінематографісти знімають фільм "Волинь". У ньому українців зображують жорстокішими за фашистів.

Теперішня польська влада абсолютно ніяк не рагує на ці прояви ксенофобії у суспільстві. Тим більше, дуже часто своїм відмовчуванням і відсутністю реакції можна сказати, що ця влада цьому потурає,
– додала лідер організації "Євромайдан Варшава" Наталя Панченко.

Павло Адамович – мер Гданська, якого нещодавно вбили

І вбивство мера Гданська Павла Адамовича цьому приклад. Загальна атмосфера ненависті дозволила відкрито погрожувати меру, який підтримував Україну.

Читайте також: "Він був для нас другом": як загиблий мер Гданська підтримував Україну

Зокрема, через це влітку 2017 року польські націоналісти з організації "Молодь Всепольська" опублікували в інтернеті "Акт політичної смерті Павла Адамовіча". Тоді прокуратура не побачила в цьому криміналу. Організація, яка публікувала документ, і надалі існує, а Павла Адамовича 19 січня поховали на цвинтарі у Гданську.

У Варшаві тисячі людей вийшли на мовчазний мітинг проти ненависті та насильства

"Перш за все, це вразило не одну якусь партію, а зачепило і суспільство. Тому що уражений та вбитий стає мер великого міста, який був з конкретними цінностями і виконував свої обов’язки", – сказав екс-віце-міністр закордонних справ Польщі Павел Коваль.

Читайте також: У Польщі тисячі людей проводжають в останній путь загиблого мера Гданська

І лише після вбивства мера, польська поліція почала затримувати людей, які у соціальних мережах закликали до агресивний дій. Частина погроз стосувалися саме мерів і політиків з ліберальними поглядами, також перепадало представникам інших націй: українцям, німцям, євреям.