Відтак між ними немає наразі відкритої війни. Натомість опікується питанням подолання кризи парламент. Зокрема, спеціальна міжфракційна група. Більше про це – в матеріалі журналістів 24 каналу.
Читайте також Рада лише поглиблює Конституційну кризу
Але до неї вже є претензії у антикорупційників. Голова правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін зауважив, що робота КСУ мала бути заблокована вже в другий тиждень кризи.
"Є як мінімум 10 законопроєктів від найрадикальнішого – розігнати – до створення кворуму, але вони досі не розглядались навіть на комітеті", – наголосив він.
Верховна Рада повернула е-декларування
Депутати відновили саме е-декларування і кримінальну відповідальність за нього. Щоправда, без позбавлення волі – лише з її обмеженням за приховування мільйонних статків. А також з відверто смішними штрафами, що вже широко і голосно розкритикували експерти.
Така підозріла парламентська одностайність має просте пояснення.
Абсолютній більшості депутатів не вигідно і навіть ризиковано підставлятися з деклараціями. Хтось боїться помилок і покарання за помилки, хтось – ризикувати якимись прихованими доходами. І це спільний корпоративний інтерес,
– пояснив політолог Володимир Фесенко.
Суддів тепер перевірятимуть за окремою процедурою
Другим кроком стало відновлення функцій НАЗК, але зі змінами. Для перевірки суддів тепер буде окрема процедура.
Нардеп від "Голосу" Ярослав Юрчишин зазначив, що суддів будуть перевіряти на загальних підставах, як і всіх чиновників. Але на етапі результатів перевірки НАЗК буде мати спеціальну процедуру повідомлення ВРП – якщо це прості судді. Чи КСУ – якщо мовиться про Антиконституційний суд.
Ні ВРП, ні КСУ не матимуть можливість заблокувати процес, але будуть в курсі,
– прокоментував депутат.
На думку депутатки від "Слуги народу" Ірини Верещук це насправді вирішує питання тих недопрацювань, які були в минулому законодавстві.
І, мовляв, це не суперечить рекомендаціям Венеційської комісії. Щоправда, ті висловили думку, що покарання за брехню у деклараціях є зам'яким, але погодились, що суддів залякувати – не демократично. Висновків надіслали аж 2:.
- щодо самого одіозного рішення КСУ;
- щодо подальшої роботи суду.
Головне про скандальне рішення КСУ / Інфографіка 24 каналу
В останньому висновку Венеційської комісії є рекомендації, як якісно змінити суд, не розганяючи його всупереч закону.
Читайте також Попри висновок Венеційської комісії, Рада хоче призначити суддю КСУ
Експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко відзначила, Венеційська комісія вказала, що зараз є 3 вакантні посади. Парламент має внести зміни до закону про Конституційний суд і встановити попередній конкурс для майбутніх суддів КСУ.
І це має здійснювати не політичний орган, а незалежна єдина комісія з міжнародною компонентою та представниками громадськості.
Парламентарі знехтували рекомендацією щодо відбору суддів КСУ
Саме так свого часу відбирали суддів до Вищого антикорсуду. І потім призначали їх конституційною більшістю. Тобто, не 226 голосами, а 300. Втім для такого порядку голосування слід внести зміни до Конституції.
Але саме цією рекомендацією парламентарі знехтували. І вже почали відбір щонайменше на одну з 3 вакансій у КСУ.
Чесно кажучи, треба зробити крок назад, сформувати цю комісію. Для цього треба зміни до закону про КСУ,
– наголосила Юлія Кириченко.
Попри відбір, над змінами теж працюють. Представлять їх вже незабаром. У законопроєкті йтиметься про роботу самого суду, яка до цього керувалась виключно регламентом. Також мають прописати, що таке конфлікт інтересів у суддів і як діяти у такій ситуації.
До слова, відзвітувати про напрацювання обіцяють вже у понеділок, 21 грудня.