1 
Чому виклик через месенджер визнали незаконним
Розглядаючи скарги прокурора та представника потерпілої у справі про жорстоке вбивство, колегія суддів звернула увагу на грубе процесуальне порушення. В матеріалах справи була лише довідка про те, що потерпілій відправили повідомлення про дату та час апеляційного розгляду у застосунок "Viber". Жодних доказів того, що вона дійсно отримала це сповіщення, суд не мав. Про це йдеться в ухвалі Верховного Суду.
Трагедія сталася 22 вересня 2024 року. Під час конфлікту нападник завдав своїй жертві понад 32 удари руками, ногами та дерев'яною палицею. Замість того, щоб викликати швидку, він залишив побитого у вбиральні та пішов спати. Медиків чоловік викликав лише наступного ранку. Одразу ж після цього він утік.
Заводський районний суд міста Кам'янського засудив його до 9 років позбавлення волі за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть. Однак Дніпровський апеляційний суд пом'якшив покарання до 7 років, вирішивши, що обвинувачений щиро розкаявся.
Проблема полягала в тому, що родичка вбитого чоловіка не могла заперечити пом'якшнення вироку, бо не отримувала офіційного запрошення на суд. Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає використання текстових повідомлень у "Viber" для офіційних викликів, якщо людина не писала відповідної заяви з проханням інформувати її саме так.
Оскільки такої заяви не було, а зворотний зв'язок про прочитання повідомлення був відсутній, Верховний Суд визнав таке інформування неналежним.
Крім того, касаційна інстанція не погодилася з рішенням апеляції зменшити термін ув'язнення. Факт убивства оскаржити не можливо, а вибачення перед родичами не підкріплювалися згодою виплатити компенсацію за цивільним позовом.
Тобто призначення мінімального покарання у вигляді 7 років за такий тяжкий злочин суд визнав явно несправедливим. Ухвалу апеляційного суду скасували, а справу відправили на новий розгляд. До 27 вересня 2026 року обвинувачений перебуватиме під вартою.
Нагадаємо, ігнорування повістки до суду не означає, що справу не розглядатимуть. Суд може ухвалити рішення без заперечень сторін, а лише на основі матеріалів, які є в справі.
Водночас особисто приходити до суду закон не вимагає. Людина може передати свою позицію, докази та заперечення через адвоката або представника.