Путін отримав удар у спину від Вірменії та Казахстану
Амбітні плани Росії перетворити саміт БРІКС, що проходить у Казані з 22 по 24 жовтня, в демонстрацію власних зовнішньополітичних успіхів затьмарюється позицією Вірменії та Казахстану. Офіційні представники обох країн заявили, що вони не планують у найближчій перспективі подавати заявки на членство в організації.
Холодний душ для Росії
Не встигла робота саміту розпочатись, а він вже втрачає потенційних партнерів. Безсумнівно це розчарування для Кремля. Ба більше, російські дипломати та політичні діячі раніше вже встигли анонсувати, що Казахстан нібито подав заявку на вступ до БРІКС. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Зауважте Покарати росіян за міжнародні злочини – місія (не)можлива?
Однак позиція Казахстану стала як холодний душ як для російських пропагандистів, так і для усього БРІКС, який позиціюється як утворення, альтернативне проєктам західного світу.
Радник і прессекретар президента Казахстану у своїх коментарях чітко заявив, що, попри пропозиції президенту Токаєву, питання про приєднання не перебуває на порядку денному і казахська сторона утримується від подачі заявки.
Посилила такий політичний демарш і Вірменія. Віцепрем'єр республіки Мгер Григорян наголосив, що жодні перемовини про вступ Єревану в БРІКС не ведуться.
У Росії вже відреагували та вдалися до санкцій відповідного для себе рівня, розпочавши війну проти казахських овочів: профільні відомства країни вже внесли заборону на окремі позиції казахського імпорту. Тепер у Москві розмірковують, як покарати Вірменію, яка не тільки дистанціюється від підконтрольних Росії регіональних об'єднань, але й не підтримує ті, які російська сторона розвиває спільно з Китаєм.
Що означають дії Вірменії та Казахстану
По-перше, якщо Владімір Путін планував оголосити про офіційний вступ вказаних країн на саміті у Казані для надання такому акту додаткового символізму та використання його в піар-цілях, – плани зірвані.
По-друге, зруйновані спроби Росії використовувати БРІКС як майданчики для протидії США і колективному Заходу, а також як альтернативну платформу проти традиційних міжнародних організацій. Усе це лише відштовхує інших потенційних учасників.
Читайте також Чому Україна дбає про полонених, коли Росія вбиває наших
Особливо коли такі заходи, як зібрання в Казані, використовуються для просування російських наративів і позиції щодо військової агресії в Україні. Країни, які зацікавлені у розвитку відносин із США і ЄС – а до таких безперечно можна зарахувати Казахстан і Вірменію, – не готові, щоб Росія опосередковано використовувала їх у власних геополітичних інтересах та в односторонньому порядку зараховувала їх у свій табір під приводом участі в БРІКС.
У таких умовах російська сторона робить ще й ведмежу послугу Китаю, якщо у Пекіні дійсно прагнуть залучати міжнародних партнерів до співробітництва. Наявність у БРІКС Росії як країни-агресора та позиціювання організації як фактичного інструменту війни проти світопорядку та Заходу – відштовхують інші країни.
По-третє, залишається багато питань щодо ефективності та перспектив БРІКС в цілому. Неоднорідність позиції її учасників, слабкий рівень економічної взаємодії в межах об'єднання та різні політичні підходи основних представників – ставлять під сумнів спроможність організації виступити своєрідним "ЄС" Глобального Півдня чи чимось подібним.
Попри безмежний пафос, поки БРІКС не виглядає як конкурентна організації з чітким менеджментом і центром управління, що забезпечить переформатування світу в інтересах КНР чи Росії.
Відмова Казахстану і Вірменії подавати заявку – лише додаткове свідчення такої тези.