Про це йдеться в матеріалі The Kyiv Independent.

Як змінюється війна Росії з Україною?

У класичному розумінні тотальна війна означає, що бойові дії спрямовані не лише проти армії ворога. Під нищівний удар потрапляють військове виробництво, джерела доходів, логістичні шляхи та здатність суспільства продовжувати боротьбу.

Як зазначає військовий аналітик Микола Бєлєсков нинішнє протистояння адаптоване до сучасних технологій. Сторони намагаються підірвати фронт через знищення життєво важливої інфраструктури в глибокому тилу.

Google Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Однією з головних ознак нового етапу стало різке масштабування атак на великі відстані. Україна почала активніше бити не лише по військових об'єктах на окупованих територіях, а й по цілях у глибині Росії, зокрема нафтопереробних заводах, об'єктах експорту енергоносіїв і складах. Видання називає це появою стратегічного наступального тиску на Москву поза межами безпосередньої лінії зіткнення.

Під час оголошеної Володимиром Зеленським операції впливу Україна також розширила атаки на російські порти, танкери тіньового флоту в Азовському морі та логістичні центри. Економічний ефект таких ударів уже вимірюється мільярдними втратами та посилює відчуття війни серед пересічних росіян.

Росія своєю чергою симетрично відповідає ударами по українській економіці та тиловій інфраструктурі. Під атаками дедалі частіше опиняються торговельні й логістичні об’єкти, серед яких гіпермаркети, супермаркети, поштові та складські комплекси.

Окремо Москва посилила удари по портовій інфраструктурі та цивільних вантажних суднах в Одеській області. Скорочення судноплавства в Чорному морі загрожує Україні втратою доходів від експорту зерна та сировини, які залишаються критично важливими для економіки країни.

Аналітики бачать у діях обох сторін схожу стратегічну логіку, яка полягає у завданні противникові такого рівня економічних, соціальних і військових втрат, щоб він більше не міг ефективно продовжувати війну.

Іншими словами, поставити противника на коліна, перш ніж зазнати власної поразки,
– зазначає Бєлєсков.

За його оцінкою, Росія робить непропорційно більшу ставку саме на руйнування життєво важливої української інфраструктури, що створює особливу небезпеку напередодні зими.

Окремим фактором ескалації може стати нова хвиля мобілізації в Росії. Москва досі намагалася уникати масштабного призову після негативного досвіду, однак нестача людей і зниження ефективності російських військ знову актуалізували це питання.

Якщо Кремль все ж піде на нову мобілізацію, Росія зможе не лише посилити наступальні операції, а й підтримувати їх протягом значно довшого часу. На думку експертів, це означає перехід війни у ще тривалішу фазу виснаження, де ключовим стане питання, чия економіка, армія, інфраструктура та суспільство довше витримають системний тиск і руйнування.

Нагадаємо, у ГУР заявили, що наразі немає ознак підготовки Росії до нового наступу на Київщину чи Чернігівщину. Теоретично така операція можлива після нової мобілізації в Росії, а сформувати необхідне угруповання Кремль потенційно міг би ближче до лютого 2027 року.