Анонімуси – одна з найбільших міжнародних кіберспільнот. Це свого роду інтернет-партизани, які не підкорюються спецслужбам. Їх називають білими хакерами. Вони зламують сервери держустанов та оприлюднюють секретні дані, які, на їхню думку, порушують принципи демократії.
На відміну від анонімусів, чорних хакерів не цікавить політика. Вони обкрадають банки або вимагають гроші за деактивацію своїх же вірусів. Після арештів, саме такі програмісти, здебільшого, й потрапляють до кіберармії. Їх інтелект стає інструментом в руках політиків.
За три роки військового конфлікту з Росією цифрові атаки на підприємства виросли в сотні разів. Хакери штурмували цілий ряд стратегічних об'єктів, зокрема, аеропорт Бориспіль та Київенерго. Півроку тому російська група APT–28 заблокувала роботу державного казначейства.
Коли говорять, що Україна вистояла в кібератаці – це не свідчить про добру підготовку спецслужб, а підтверджує, що у нас нічого не комп'ютеризовано,
– зазначив IT-бізнесмен Ілля Кенігштейн.
ІТ-спеціалісти переконані, щоб зірвати роботу більшості установ, не потрібні кібератаки. Держоргани працюють на системах піратського походження. Програми, які захищають їхні комп'ютери від стороннього втручання не оновлюються і не мають антивірусного обслуговування. Навіть сайт держзакупівель "ProZorro" спочатку мав серйозні хиби. В полі пошуку не стояв фільтр і будь-який хакер міг прописати в ньому код і тим самим зірвати потрібний тендер.
Після президентських виборів в США стало зрозуміло, що Росія використовує Україну не лише як мішень, а і як тестовий майданчик. Адже американську виборчу систему, за даними СБУ, зламали ті ж таки спеціалісти групи APT–28.
Читайте також: Як не стати жертвою вірусу-здирника WannaCry: поради від кіберполіції
Крім держструктур, під прицілом кібератак і кожен пересічний користувач. Повідомлення в соцмережі, лист із вкладенням – все це потенційні шляхи ураження вірусом. Таким чином хакери проникають в систему і мають такі ж права, як і власники комп'ютера чи смартфона. Щоб не заразитися вірусом, ІТ-спеціалісти радять дотримуватись нескладних правил "інтернет-гігієни". Основне – зберігати секретні дані на носіях, які не мають доступу до мережі.