Під час його створення, зокрема, врахували норми міжнародного гуманітарного права та положення міжнародних договорів, учасницею яких є Україна. Про це інформує Військова служба правопорядку у ЗСУ.
Як працює механізм?
За перші три місяці функціонування системи вже вдалося задокументувати 7 646 ймовірних порушень права збройних конфліктів.
Зокрема, йдеться щонайменше про 1 640 атак на цивільні об'єкти, 598 випадків убивства цивільних та умисного спрямування нападів проти цивільного населення, 34 випадки позасудових страт військовослужбовців, які здалися в полон, а також 26 епізодів застосування заборонених методів і засобів ведення війни.
Крім того, було зафіксовано ймовірні випадки катувань та іншого нелюдського поводження із цивільними особами й військовополоненими.
До задокументованих порушень також належать знищення або незаконне привласнення майна без військової необхідності, використання цивільного населення як "живого щита" та інші дії, які можуть свідчити про порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Головною особливістю цього механізму є можливість отримувати й належним чином зберігати інформацію безпосередньо із районів бойових дій.
Це, наголошують у службі правопорядку, особливо важливо через те, що слідчі та прокурори часто фізично не можуть потрапити на окремі ділянки лінії зіткнення.
Йдеться не лише про традиційні матеріальні докази. Сучасна війна залишає величезну кількість цифрових слідів – фотографій та відеозаписів, даних із безпілотників, супутникової інформації, відомостей з різноманітних технічних засобів та електронних систем, розвідувальних матеріалів й інших цифрових даних.
Частина такої інформації з часом може бути втрачена, випадково видалена або перезаписана. Саме тому критично важливо вчасно її зафіксувати, правильно зберегти та передати компетентним правоохоронним органам.
При цьому необхідно дотримуватися Chain of custody – безперервного ланцюга зберігання доказів, який має забезпечити належне походження та збереження матеріалів у подальшому кримінальному провадженні.
Водночас під час нарад із військовослужбовцями на місцях заступник начальника Військової служби правопорядку Гюндуз Мамедов окремо наголошував: військові не повинні виконувати функції слідчих.
Від них не вимагається спеціально шукати докази або змінювати пріоритети під час бойової роботи заради їхнього збору. Ідеться про інше.
Якщо військовослужбовець під час виконання своїх безпосередніх службових чи бойових завдань випадково отримав або побачив інформацію, яка потенційно може мати доказове значення, він повинен чітко знати, як із нею поводитися, як її зберегти та кому передати.
Перевірка роботи механізму безпосередньо в бойовій обстановці дозволила визначити його слабкі місця та встановити, які елементи потребують подальшої зміни.
Наступним кроком має стати перегляд процедур, які в реальних умовах виявилися малоефективними, а також відмова від документів і дій, що створюють зайве навантаження.
Окрему увагу планують приділити скороченню бюрократії. Алгоритм має бути максимально простим і зрозумілим, щоб його можна було реально застосовувати в умовах бойових дій, не створюючи для військових додаткових перешкод.
Ще одним важливим питанням залишається мотивація військових підрозділів до участі в процесі документування. Серед можливих варіантів розглядається інтеграція відповідної діяльності до системи "єБалів". Наразі ця пропозиція перебуває на етапі опрацювання.
Зауважимо, що понад 50 країн ООН 24 серпня закликали Росію негайно та безумовно припинити вогонь в Україні. Держави наголосили на різкому зростанні кількості жертв серед цивільних. За даними ООН, у липні 2026 року загинуло щонайменше 437 українців – це найвищий місячний показник із березня 2022 року.