В новому аналітичному звіті ISW проаналізували візит Реткліффа до Кремля.
Про що може свідчити візит директора ЦРУ у Москву?
Візит очільника американського розвідувального відомства до столиці Росії відбувся на тлі зростаючої тривоги у США. Джон Реткліфф прибув до Москви на військово-транспортному літаку C-17 та пересувався містом у складі американського кортежу. Джерела видання Wall Street Journal повідомили, що посадовець доставлений для передачі термінового застереження щодо неприпустимості дій проти членів НАТО.
Видання Politico уточнило, що застереження стосувалося першочергово Естонії, Латвії та Литви. Очільник Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін підтвердив факт зустрічі 27 серпня, а російські джерела зазначили, що у перемовинах також брали участь керівники підрозділів ФСБ.
Відмінності від ситуації напередодні вторгнення в Україну
Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що нинішня ситуація суттєво відрізняється від подій кінця 2021 року, коли до Москви прилітав тогочасний директор ЦРУ Вільям Бернс. На той момент Росія здійснювала масштабне та відкрите накопичення військ і техніки біля українських кордонів. Наразі ж розвідка не фіксує подібного концентрації сил на кордонах із балтійськими державами.
Проте загроза з боку Росії у 2026 році може мати інший характер. Замість повномасштабного вторгнення Кремль здатний вдатися до точкових ударів або обмежених наземних нападів невеликими силами. Подібні акції не потребують тривалої підготовки чи великих угруповань, тому їх важче завчасно виявити за допомогою традиційних засобів спостереження.
У відповідь на публікації у медіа речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що повідомлення про можливу агресію Російської Федерації проти членів НАТО "не мають нічого спільного з реальністю". Водночас член комітету Держдуми з оборони Андрій Колесник заявив, що Росія не атакуватиме Литву, Латвію та Естонію, якщо вони не вчинятимуть агресивних дій проти російських територій, зокрема Калінінградської області.
Експерти оцінюють такі заяви як елемент когнітивної війни. Нарощуючи невизначеність, Москва прагне посіяти страх і паралізувати процес ухвалення рішень усередині Альянсу, а також стримати західну військову допомогу Україні.
Реакція країн Балтії та оцінка ризиків
Посадовці та аналітики у країнах Балтії закликають серйозно ставитися до дій Росії, однак зазначають, що їхня поточна оцінка військової загрози не змінилася. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив: "Загрозу, що виходить від Росії, та можливі провокації проти НАТО необхідно сприймати серйозно". Водночас радник президента Латвії Мартінш Дрегеріс заявив про низький ризик повномасштабного вторгнення.
Країни Балтії наголошують на загрозах іншого типу, таких як вторгнення безпілотників, диверсії та інші обмежені військові провокації. На думку директора естонського Центру оборони та безпеки Крісті Райк, Захід не повинен дозволяти страху перед ескалацією обмежувати підтримку України.
Нагадаємо, своєю чергою президент США Дональд Трамп заявив, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви не передавав російській владі жодних спеціальних попереджень від Вашингтона. За словами Трампа, поїздка була звичайною робочою зустріччю з російським колегою, які періодично підтримують контакти. Також американський президент заявив, що не бачить загрози з боку Росії для країн НАТО та не має через це занепокоєння.