Мовляв, Китай запевнив, що підтримує суверенність України, нібито зорієнтований на вирішення війни. Однак в українців є недовіра до Китаю через те, що Пекін активно співпрацює з Росією, зокрема, передає їй технології, верстати, комплектуючі до боєприпасів. У розмові з 24 Каналом політолог Володимир Фесенко оцінив позицію КНР.

Читайте також Не Росія ухвалює рішення про зупинення воєнних дій: яку гру веде Китай

Чому Китай раптово дав згоду на візит

Протягом останніх 12 років жодна перша особа з України, зокрема, президент, прем'єр-міністр чи міністр закордонних справ, не була в Китаї.

Хоча я знаю, що хотіли й Петро Порошенко, але китайці висунули величезний список попередніх вимог, й Володимир Зеленський,
– мовив Фесенко.

Він зауважив на тому, чому Китай так раптом дав згоду на візит української делегації. Ймовірно, Пекіну не сподобалось, як діє Владімір Путін.

Зокрема, йдеться про візити глави Кремля до Північної Кореї та союз з Кім Чен Ином, візит до В'єтнаму, з яким у Китаю є територіальні суперечки, а також помпезний візит прем'єр-міністра Індії до Москви.

"Китай зробив зворотний жест – запросили українського міністра закордонних справ. Наші правильно зробили, що грають на розбіжності між Китаєм і Росією", – додав політолог.

Як Україна має працювати з Китаєм

Китай має свої інтереси. На цьому також зауважив Кулеба. Зокрема, він сказав, що є відмінності мирних планів. Очевидно, що Китай ближче до Росії, ніж до України, Пекін з недовірою ставиться до Вашингтону й сприймає війну проти російської навали через призму своєї конкуренції зі штатами.

Однак загалом Китай хоче бути миротворцем й це можна використовувати хоча б в обмежених масштабах,
– зазначив Фесенко.

Пекін ще з 2014 року й досі не визнає анексію Криму, а також окупацію українських територій. Проте головне те, що китайці не визнають кроків Росії.

Також цей візит дає надію на більш активну участь Китаю у мирному процесі, щоб вони тиснули на Росію, аби Кремль зняв свої ультиматуми. Ще одна важлива мета – діалог з Китаєм сприятиме нашій активній роботі з країнами Глобального Півдня.

"Китай складний партнер. Втім, ми маємо працювати з Пекіном так, щоби КНР не став нашим ворогом, а навпаки, можливо, хоча б частково, але сприяв руху до справедливого миру", – наголосив політолог.