Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони України, нещодавно сказав, що в тому випадку, якщо користувач поширюватиме російський контент на території України, то він матиме певний клопіт з поліцією та силовими структурами. Сайт 24 каналу розповідає, наскільки законно карати людей за те, які вони відвідують сайти та чи можливо це в українських реаліях.

Читайте також Українських користувачів ВКонтакте візьмуть на облік поліції: реакція соцмережі

Чи законно карати українців за відвідування заборонених ресурсів

Ціла низка російських ресурсів в Україні потрапила під заборону ще у 2017 році. Під санкції потрапили популярні на той момент ВКонтакте, Однокласники і Mail.ru. Незважаючи на це, українці все одно продовжують їх відвідувати.

Наразі, за відсутність блокування ресурсів із санкційного списку до відповідальності можуть притягнути лише провайдерів та операторів, тобто тих, хто надає телекомунікаційні послуги. Для них передбачені штрафи у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень). Про це каже Лідія Карплюк, адвокат Адвокатського об’єднання "Лещенко, Дорошенко і партнери".

Що стосується відповідальності безпосередньо користувачів за відвідування вищезазначених інтернет-ресурсів, то наразі – відсутні законодавчі норми, які би передбачали таку відповідальність чи ведення будь-якого обліку таких осіб, — каже Карплюк.

Вона додає, що секретар РНБО Олексій Данілов вів мову, зокрема, про відповідальність за "розповсюдження російського контенту", що може бути розцінене саме як відповідальність за зміст тієї інформації, яка поширюватиметься користувачами та в деяких випадках може трактуватися, наприклад, як дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, а також посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що є кримінально караними діяннями, які, в тому числі, можуть вчинятися шляхом публічних закликів до таких дій.

Юрій Клебан, юрист практики кримінального права та захисту бізнесу, адвокат АО Arzinger, каже, коментарі РНБО є досить неоднозначними, оскільки з їх контексту не зрозуміло, чи мова йде про відповідальність за саме користування таким соцмережами, чи за поширення в них відповідного контенту. Та і саме визначення "відповідного" контенту потребує тлумачення. До того ж, притягнути до відповідальності за таке користування не представляється можливим, оскільки буде порушений принцип законності.

Більше того, на даний час жодних законопроектів щодо внесення змін до зазначених нормативно-правових актів щодо встановлення такої відповідальності до Верховної ради не вносилось. Однак, навіть якщо такі законодавчі ініціативи будуть, виникне маса запитань щодо відповідності таких змін Конституції України та можливого порушення прав і свобод людини і громадянина, — зазначив Клебан.

Юрист додає, якщо ж планують карати саме за поширення відповідного контенту, акцентувати увагу на вчиненні таких дій саме в соціальній мережі Вконтакте недоцільно, адже такі дії можуть бути вчинені із використанням будь-якої іншої соціальної мережі.

Чи можливо відслідкувати користувачів

Заяви про відстеження користувачів, які будуть заходити до російських соцмереж наразі виглядають лише як спроба залякування, тому що технічно для України це неможливо.

Костянтин Жакун, член правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ), пояснює, що відстежити людей практично нереально, тому що більшість провайдерів та операторів санкційні ресурси блокують, а користувачі можуть зайти туди тільки за допомогою VPN.

Відстежити, що відбувається всередині VPN майже неможливо. Неможливо тому, що у операторів не встановлене спеціальне обладнання, яке б могло це моніторити. Також операторів, провайдерів в Україні близько 2 тисяч, їх не 10-20, — зазначив Жакун.

Він додає, що для того, аби це стало можливим, треба збудувати величезний брандмауер, як в Китаї. Але це також малоймовірно, тому що у нас немає на це ні ресурсів, ні підтримки з боку соціуму.

Олександр Глущенко, медіаексперт, відмітив, що виникає кілька питань з приводу відстеження користувачів. По-перше, немає юридичних передумов для організації процесу ідентифікації та постановки на облік користувача додатка, сервісу чи соціальної мережі.

"По-друге, не озвучені і технічні аспекти і алгоритми визначення і обчислення "порушника". По-третє, ніхто не проводить інформаційні кампанії про шкоду використання російських ресурсів", — говорить Глушенко.

Також по темі ВКонтакте може зникнути з українських онлайн-магазинів: уряд запропонував рішення

Чому російські соцмережі небезпечні

У 2017 році сайти почали блокувати через цілу низку причин. Потрібно було ізолюватися від впливу та пропаганді Росії. Також інформацією з соцмереж могли скористатися у ФСБ, що створювало нову небезпеку.

Артем Захарченко, директор з досліджень Центру контент-аналізу, зазначає, що російські сервіси, в тому числі соціальні мережі, дійсно небезпечні в контексті інформаційної війни. Небезпека цих мереж не в нинішньому їх пропагандистському використанні, а в тому, чого вони можуть досягти, якщо матимуть безконтрольний доступ до українців.

По-перше, вони в разі потреби зможуть дуже легко підсунути українцям пропагандистські меседжі, щойно це стане потрібно Кремлю . А по-друге, там зовсім не працюють інструменти боротьби з фейками, імплементовані з боєм у продуктах Facebook та Twitter, — каже Захарченко.

Він додає, що саме тому користувачі російських ресурсів цілком беззахисні перед російською пропагандою. Щоправда, зараз ці сайти значно втратили свою популярність, а відвідують їх переважно аполітичні українці.

До того як ввели санкції у 2017 році ВКонтакте, Однокласники, Mail.ru і "Яндекс" входили в десятку найпопулярніших сайтів серед української аудиторії. Зараз ці ресурси входять лише до двадцятки найпопулярніших сайтів, але не зникають з рейтингів повністю.

"Є люди, які ці ресурси відвідують. І з такими людьми буде недостатньо політики залякування, повинна проводитися роз’яснювальна робота, створюватися замінники, аналоги. Як показує світова практика, будь-які обмеження не працюють", — зазначив Костянтин Жакун.

Експерт додав, що в Китаї було витрачено до 5 мільярдів доларів на брандмауер, який блокує сайти та відстежує користувачів, але жителі країни знають як його обійти.