Що відомо про танкери "Волгонефть", які їхні характеристики, для чого призначені судна та чому від самого початку вони проблемні – розповідає 24 Канал.
До теми Хвилі розрубали навпіл російський танкер біля берегів Керчі, поруч тоне ще одне судно
Що відомо про "Волгонефть"
"Волгонефть" – це нафтоналивні танкери класу "річка – море". Це наймасовіша серія танкерів такого класу в СРСР та сучасній Росії. Судна призначені для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів.
З відкритих джерел відомо, що танкери "Волгонефть" – це великі однопалубні двогвинтові наливні судна. Вони мають подвійні борт та дно, машинне відділення та надбудову в кормовій частині. Загалом, такі танкери можуть перевозити вантажі до 4800 – 5000 тонн. Головне призначення танкерів – перевезення нафтопродуктів у річкових умовах.
Якщо говорити про судна, які зазнали кораблетрощі біля берегів Керчі, то мовиться про танкери "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239". Хвилі розрубали навпіл перший танкер, який, власне, і затонув, а інший – серйозно пошкодили.
Характеристики танкера "Волгонефть-212"
Валова місткість – 3468 тонн,Чиста місткість – 1132 тонн,
Дедвейт (повна вантажопідйомність судна) – 4803 тонн,
Довжина – 132,6 метра,
Ширина – 16,8 метра,
Висота борту – 5,5 метра,
Швидкість – 20 кілометрів за годину.
Судно "Волгонефть-212" належить пермській компанії "Кама Шипінг" та приписане до порту в Санкт-Петербурзі. Про судно "Волгонефть-239" у відкритих джерелах немає інформації, проте можна припустити, що танкер має ті ж характеристики, адже ці судна одного класу.
Танкер "Волгонефть-239", який пошкоджено під час шторму / Фото росЗМІ
Чому "Волгонефть" максимально проблемні судна
Судна змішаного плавання, тобто класу "річка – море", почалися з'являтися в СРСР у період 1950 – 1960-х років. Першим судном, спеціально спроєктованим для тривалих річкових і морських переходів, стало суховантажне "річка – море" типу "Балтійський".
Судна класу "річка – море" мали багато вимог, однак у Радянському Союзі вирішили знайти легший шлях, який допоміг "зекономити". Щоб не будувати нові танкери, влада вирішила переробити старі.
Отже, повноцінні танкери перетворювалися на клас "річка – море" швидко і просто. У 90-х роках судна розрізали навпіл, викидали середини борту, варили нову корму та ніс, а після – ліпили залишки танкера до купи, щоб створити танкер, який буде відповідати новим вимогам. Шов зварювання розташований посередині судна, і саме через це постійно виникають проблеми.
З 1990-х років танкери "Волгонефть" взагалі не обслуговували, а про ремонт чи обстеження борту не могло й бути мови. "Нові" танкери стали суцільною проблемою, адже постійно потрапляли у кораблетрощі. Так, згідно зі статистикою у відкритих джерелах, за 30 років курсування танкерів "Волгонефть" загинуло 1 097 осіб, які працювали на цих "саморобках".
Важливо. Під час кораблетрощі танкера "Волгонефть-212" загинув щонайменше 1 член екіпажу.
Така статистика не дивує, адже танкери "Волгонефть" неодноразово зазнали трощі. Наприклад, 11 листопада 2007 року під час сильного шторму затонули відразу 5 суден. Танкери також ламалися навпіл від сильних хвиль, а в море вилилися тисячі тонн мазуту.