Бобри - відмінні інженери - вони перегризають дерева, будують собі житло і затримують воду. Таким чином гризуни отримали повну владу на десятках гектарів. Людям доводиться лише рахувати збитки від такого господарювання бобрів.

Віталій Пащук (лісничий Новочервищанського лісництва): “Це підтоплення полів лісу. Поглянути назад - там люди раніше вирощували картоплю і зернові сіяли. Зараз там немає нічого - одна вода стоїть”.

Бобер шкодить не лише лісу, останнім часом він дістався і до приватних господарств.

Микола Корець (заступник директора ДП "Маневицький лісгосп"): “Люди жаліються, що бобри буряки, моркву з грядок виносять і заготовляють собі на зиму. Я особисто сам свідком був, коли до нас на територію лісгоспу прийшла самка бобра. Ми хотіли відловити її, вона почала кидатися. Поки ми з допомогою сітки не відловили її і не вивезли в природу”.

Хоча й кажуть у волинських селах: “Не вбивай бобра, бо не буде добра”, іншого виходу боротьби, як відстріл, лісівники не бачать. Проте, самі ж зелені патрулі цього робити не хочуть.

Віталій Пащук (лісничий Новочервищанського лісництва): “Ми не знищимо бобра. Не знищимо стільки. Їх розвелося стільки, що знищити буде дуже важко”.

Втім, якщо популяцію бобрів не контролювати, Волинь поступово повертатиметься до прадавніх, лісо-болотних, часів.