"Вуді" також розповів, що побратими вже вважали його загиблим. Але військовий, попри важкі поранення і постійні ворожі обстріли, дістався до своїх окопів, де його евакуювали побратими.
До теми Пам'яті Максима Кагала: "Азов" організовує третій відкритий турнір з кросфіту
Яким був найважчий штурм "Вуді"
"Вуді" розповів, що того дня, коли був найважчий у його житті штурм, ранок розпочався стабільно – з ворожого артобстрілу. Потім почали працювати FPV по позиціях захисників і одного хлопця поранили, після чого прийшла інша група, і розпочався досить масштабний штурм наших позицій зі сторони опонента.
На той момент мій командир взводу і відділення були "трьохсоті" і їх вивели з позицій, і, умовно кажучи, я взяв на себе трохи ініціативу: розставляв хлопців по позиціях тощо. Я був на "радійці" (рація – 24 Канал), прийшов наказ, що потрібно допомогти хлопцям на іншій позиції, там де штурми ближче були,
– розповів військовий.
"Вуді" зібрав невелику групу, вони взяли БК, і коли висунулися, то зрозуміли, що опонент досить близько підійшов, зайняв некомфортні позиції і почав напружувати трошки кулеметом, не давати підійти нашим резервам або евакуацію провести. Саме тоді прийшов інший наказ, що потрібно штурмувати позицію, вибити звідти ворога.
"Я знову зібрав групу, приблизно розкидав їм план на місці, тому що я на тій позиції вже бував. Сконтактували з групою прикриття, яка на той момент була в окопній лінії біля нас, по тій позиції, де був опонент. Там працював міномет. І ми почали рух, підійшли до позицій, зачистили перше укриття, друге, ворог трохи відсунувся", – зазначив "Вуді".
Військовий також розповів, що тоді він перший раз "затрьохсотився" через, як він зазначив, власну помилку. Тобто він пішов першим, як старший групи, але за тактикою так не мало б бути.
Як "Вуді" зазнав поранень і доповз до побратимів на фронті
"Вуді" розповів, що під час штурму ворожих позицій він відірвався від групи, зайшов занадто вперед, і ворог просто звернути увагу на військового, тому що подумав, що там перебуває більшість групи. Після чого окупанти відкрили по "Вуді" вогонь.
Там були перші кульові поранення і потім трошки ворог закидав мене гранатами. З хлопцями зі своєї групи я не зміг сконтактувати, через те, що до ворога була мінімальна дистанція. Метрів 5 – 7, я був відірваний від групи не був впевнений, де вони розташовані, і якби я з ними сконтактував, то ворог швидше мене б добив, плюс забрав би "радійку", така собі ситуація,
– зазначив військовий.
Він наголосив, що після цього він подивився, що в нього була за поранення. В основному, за словами "Вуді" було все в ногах, плечі й маленький уламок у голові.
"Хлопці подумали, що я "двохсотий", бо зі мною не можна було зв'язатися. На той момент забрати і відтягнути мене не було можливості в них, бо це був прямий вогонь по ділянці, де був я", – сказав "Вуді".
Після цього, за словами військового, росіяни відійшли трохи, перегрупувались, і він зрозумів, що треба повзти до своїх самому. Тому "Вуді" трошки в обхід тієї позиції, де був опонент, поповз назад.
І я ще пам'ятаю таке відчуття: сонечко світить, трішки витікає, тепло – я був щасливий, не знаю чому. Доповз до своїх, почала працювати "радійка", коли я повз, чую по "радійці", кажуть, що "Вуді" "двохсотий". Я вийшов на звʼязок, кажу, що я "трьохсотий", повзу до вас, зустрічайте, – розповів азовець.
Зрештою "Вуді" доповз до хлопців, вони оглянули військового, надали домедичну допомогу й евакуювали, а потім по брустверу винесли до більш безпечних позицій.