А відтак постає питання, що може трапитися з арсеналом ядерної держави у випадку більш масштабних дестабілізаційних процесів на території країни-агресорки, якщо він потрапить у "треті руки". Відповідь на це намагався знайти науковий співробітник американської аналітичної установи Jamestown Foundation Павло Лузін.
Варте уваги Росія шукає привід застосувати ядерну зброю: що може вплинути на вирішальний крок
Де розташовані сховища з ядерною зброєю Росії
Безпосередньо ядерний арсенал режиму Путіна зберігається у сховищах, які перебувають в управлінні 12-го Головного управління "міністерства війни" Росії. Цих сховищ є загалом 12, при цьому 7 з них розташовані у європейській частині країни-агресорки. Ба більше, три з цих семи сховищ розташовані відносно близько до кордону з нашою державою.
Загалом, мовиться про сховища:
- у Свердловській області: "Бєлгород-22", "Брянськ-18", "Іркутськ-45", "Хабаровськ-47", "Комсомольськ-на-Амурі-31", "Лісний" (колишній "Свердловськ-45");
- у Мурманській області: "Можайск-10", "Оленєгорськ-2";
- у Челябінській області: "Саратов-63", "Трьохгорний";
- у Вологодській області "Вологда-20";
- у Воронезькій області "Воронеж-45".
Кожне сховище зазвичай охороняється охоронним батальйоном у складі трьох-чотирьох рот, а кожне матеріально-охоронне відділення охороняється однією охоронною ротою,
– зазначили у матеріалі.
Однак окрім зазначених сховищ ядерної зброї у Росії також є розгалужена мережа об’єктів для її тимчасового зберігання та доставки, а також мережа підрозділів матеріально-технічного забезпечення та безпеки. Усе це поєднано між собою мережею залізниць Росії.
Отже, практично немає технічних можливостей поставити цю інфраструктуру під зовнішній контроль, оскільки основним обмеженням є географія: центральні бази зберігання розкидані на мільйони квадратних кілометрів з тисячами кілометрів між ними,
– зазначив Павло Лузін.
Ба більше, науковий співробітник зазначив, що лише умовною "червоною кнопкою" володіти мало. Адже також необхідно мати під контролем інфраструктуру для обслуговування зброї масового ураження.
Ахіллесова п'ята системи
Павло Лузін звернув увагу на цікавий нюанс, який є "вузьким місцем" у російській ядерній системі. Мовиться про те, що вся російська інфраструктура для обслуговування зброї масового ураження зосереджена лише в 5 містах трьох областей:
- у Челябінській області в містах Озерськ, Снєжинськ та Трьохгорний,
- у Свердловській області у Лісному,
- у Нижньогородській області у Сарові.
Вся ця інфраструктура підпорядкована державному "Росатому", а для її роботи залучені 90 тисяч осіб.
А враховуючи, що кожну російську ядерну боєголовку необхідно доставляти на виробниче підприємство щонайменше кожні 12-15 років для обслуговування, це означає, що ядерна промислова база є ключовою для регулярного обслуговування російського ядерного арсеналу. Адже без цієї системи ядерні боєголовки просто перестануть працювати.
Як зазначили у Jamestown Foundation, чотири цих виробничих підприємства і два центральних сховища ядерної зброї розташовані в східній частині Уральських гір. І при всьому цьому ці населені пункти мають краще транспортне сполучення з Казахстаном, аніж з європейською частиною Росії.
Відтак два малонаселені регіони Уралу, у яких загалом проживає 8 мільйонів мешканців, "гіпотетично можуть стати рішенням для вирішення російської ядерної проблеми у майбутньому, якщо події почнуть розвиватись за найгіршим сценарієм".
"Звісно, на цей час такий сценарій виглядає малоймовірним, але краще розглянути усі можливі варіанти, аніж не бути готовим до неочікуваних результатів", – підсумував Павло Лузін.