За словами Михайла Заблуди, голови правління підприємства "Рівнеазот", без популяризації технічної освіти серед населення, моніторингу працевлаштування випускників і регулярного оновлення навчальних програм відповідно до нових потреб бізнесу, держава втратить активну молодь, впаде рівень кваліфікації працівників вже в найближчі 5 років. А це спричинить неможливість приходу в країну високотехнологічних виробництв.
Коли інвестор приймає рішення вкладати в якусь країну чи ні, то він дивиться не тільки на інвестиційний клімат, інфраструктуру, верховенство права. Він дивиться на людей, на кадри, які зможуть реалізувати інвестиційний проєкт. Якщо таких людей немає – він не буде вкладатися в проєкт. За великим рахунком, наявність висококваліфікованих кадрів – це важлива частина інвестиційної привабливості країни,
– розповів Заблуда.
Голова правління підприємства "Рівнеазот" впевнений, що для підприємства наявність високо кваліфікованих кадрів, хорошої команди – це частина капіталізації підприємства. Тому інвестувати в кадри, в систему освіти для підприємства – вигідно.
Зокрема, Міністерству освіти варто налагодити роботу з Міністерством економіки для більш ефективної підготовки трудових ресурсів, зазначають представники бізнесу.
Необхідно готувати таку кількість фахівців і за такими спеціальностями, які дійсно потрібні економіці. Впевнений, що кількість бюджетних місць саме за технічними спеціальностями, які зараз особливо потрібні, має зростати,
– вважає голова правління "Сєвєродонецького Об'єднання Азот" Леонід Бугайов.
Кілька порад для бізнесу від експертів у сфері освіти: бізнесу необхідно також брати участь у процесі залучення й підготовки фахівців, а саме проводити просвітницьку роботу, розповідаючи молоді про переваги роботи в їхніх компаніях, влаштовувати дні відкритих дверей і запрошувати студентів до себе на практику, вкладати програми співпраці з профтехучилищами, а також регулярно влаштовувати курси підвищення кваліфікації для своїх співробітників.
В разі іншого розвитку подій, низка промислових підприємств в Україні ризикують опинитися на межі закриття внаслідок стрімкого старіння своїх колективів. За словами керівників найбільших державних підприємств у сфері машинобудування, металургії, енергетики, а також у хімічній, оборонній сферах і хімічній промисловості через брак кваліфікованих молодих кадрів і масову міграцію талановитої молоді за кордон, кількість пенсіонерів у трудових колективах їхніх компаній зростає в геометричній прогресії, а середній вік співробітників вже сьогодні нерідко перевищує 40–50 років.