Центр розвитку інновацій спільно з громадською ініціативою "Голка" проаналізував, як місцева влада фінансувала потреби фронту за браку "військового" та "силового" ПДФО, який громади недоотримали з держбюджету наприкінці 2023-го та у 2024 році, передає 24 Канал.

Дивіться також Акцизи на тютюн досі не підвищили: скільки через це недоотримав держбюджет

Як відбувалося фінансування фронту регіонами України

Загалом за 2024 рік 262 опитані громади виділили з місцевих бюджетів близько близько 9 мільярдів – на власні потреби та оборону громад, а 15 мільярдів – на Сили оборони в цілому. Загальна сума по Україні значно більша.

Опитані громади витратили на армію щонайменше 0,01% річного бюджету, а щонайбільше – 24,3%.

За три квартали 2024 року найбільше допомогла Силам оборони – Дніпропетровщина. Вона виділила 786 мільйонів гривень з місцевих бюджетів. Одещина посідає друге місце. Тут витрати сягнули 586 мільйонів гривень.

витрати на зсу

Як громади допомагали армії / Скриншот

Йдеться лише про те, скільки коштів пішло на фронт. У дослідженні не враховуються гроші, виділені на роботу надзвичайників, допомогу сім’ям військовослужбовців тощо. Суми допомоги насправді є більшими.

Важливо! За словами виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожанина, з початку повномасштабної війни міжнародні експерти назвали одним із чинників перемоги місцеве самоврядування та реформу децентралізації, що створила унікальну систему з понад тисячею джерел підтримки ЗСУ.

Якщо проаналізувати суми, що їх громади повернули з місцевого бюджету у вигляді субвенцій на підтримку Сил оборони до державного бюджету для подальшого розподілу, то рейтинг очолює Київ.

скільки коштів громади надали державі на військові потреби

Скільки коштів надали громади державі на військові потреби / Скриншот

Аналітики підкреслюють, що мета дослідження – не з'ясувати, хто з громад найбільше допомагає армії, а показати як відбувається фінансування армії з місцевих бюджетів, після того, як держава забрала військовий ПДФО й нібито повністю перебрала на себе цю функцію.

Нагадаємо, що "військовий" і "силовий" ПДФО – це податок на доходи військовослужбовців, надзвичайників, правоохоронців і співробітників силових структур, який вони сплачували до місцевого бюджету протягом попередніх років. До 2022 року йшлося не про такі значні суми, як у наступні три роки повномасштабного вторгнення, коли зросла кількість військових.

Вийшло так, що зарплату військовим платила держава, податок ішов у бюджет місцевих громад, а забезпечувати військових мала знов-таки держава. Видатки на оборону, зокрема зарплату військових, не можуть фінансувати міжнародні партнери. Це можна робити лише за податки, які сплатили до держбюджету безпосередньо українці. Саме тому у 2024 році парламент вирішив забрати ці ПДФО з місцевих бюджетів. Влада на місцях із цим не погоджувалася.

Ті військові, чий ПДФО забрали з міських бюджетів, – їхні сім’ї живуть зараз у місті. І багато хто з тих, хто зараз є військовим, раніше працювали в інших професіях і їхні податки йшли до міського бюджету. Місто це втратило, коли вони пішли в лави ЗСУ. І хоча б якусь частину цього ПДФО мали б залишити громадам,
– наголосив заступник мера Дніпра Володимир Міллер.

Після того, як у місцевих бюджетах не залишилося коштів, передбачених на функцію оборони, громадяни продовжували пікетувати органи місцевого самоврядування з вимогою виділяти більше коштів на підтримку ЗСУ.

Один з архітекторів децентралізації, експерт Юрій Ганущак наголошує, що в держави має бути розподіл функцій між національним і місцевим рівнями влади, і кожен має має отримати відповідне фінансування.

Оборона дійсно функція держави. Однак, на мою думку, сама держава не справляється з цією функцією. Місцеве самоврядування більш гнучке. Тому логічно було б в нинішніх екстремальних умовах дозволити місцевому самоврядуванню підставити плече державі. Для цього держава має залишити ПДФО з усіх платників місцевому самоврядуванню,
– переконує Ганущак.