Як Україна повертає своїх
Війна – це випробування для усієї країни, для кожної родини і для кожного із нас. Це про стійкість, боротьбу, перемоги й, на жаль, втрати. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Повернення наших військовополонених, встановлення долі зниклих безвісти, евакуація тіл загиблих воїнів, лікування і реабілітація наших воїнів – залишаються одним з пріоритетів.
Усі визначені державні інституції щодня працюють над тим, щоб повернути додому всіх наших захисників і захисниць. Ведеться робота й на рівні командування НГУ. Ми постійно взаємодіємо з державними органами, комунікуємо із родинами наших воїнів, беремо участь у низці заходів і робочих зустрічей.
З початку цього року було проведено 8 обмінів, у результаті яких із російського полону повернулися 170 гвардійців. Кожен із них після звільнення проходить реабілітацію, психологічне відновлення та реінтеграцію.
Міжнародний напрям також залишається одним із ключових інструментів цієї роботи. Цього року Національна гвардія вже направила 24 офіційні звернення до дипломатичних установ України за кордоном, міжнародних організацій та військових формувань країн-партнерів із закликом посилити міжнародний тиск на державу-агресора та активізувати всі можливі механізми для повернення українських військовополонених.
Представники Національної гвардії постійно працюють у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та його регіональних центрах у Києві, Харкові, Вінниці, Миколаєві та Львові. Від початку року проведено 50 групових та 177 індивідуальних консультацій із родинами.
Щоб підтримка була максимально доступною, до цієї роботи долучені 15 регіональних робочих груп, створених за участю системи МВС та регіональних представництв Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Крім того, командування територіальних управлінь, корпусів і військових частин уже провело 50 окремих зустрічей із родинами військовополонених та безвісти зниклих для вирішення нагальних соціальних і правових питань.
Зустріч з рідними військових / Фото надав автор
Окремим напрямом нашої роботи залишається підтримка сімей полеглих героїв та військовослужбовців, які зникли безвісти. Від початку року фахівці Національної гвардії опрацювали майже 90% заяв щодо оформлення посвідчень членів сімей загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців, оформили посвідчення. За кожним із цих документів реалізація державних гарантій, соціального захисту та наша відповідальність перед сім'ями тих, хто віддав життя за Україну або чия доля досі залишається невідомою.
Евакуація тіл загиблих побратимів із поля бою сьогодні одне з найскладніших завдань війни: простір бою практично суцільно контролюється розвідувальними та ударними дронами противника, і кожен метр шляху до позиції або назад означає ризик для життя тих, хто йде на цю місію.
З цією метою наші підрозділи розробляють та застосовують десятки тактичних рішень: від нічних виходів і використання маскування до застосування наземних роботизованих комплексів та спеціально підготовлених груп евакуації. Кожна така операція планується так само ретельно, як бойове завдання, адже помилка коштує нових втрат. Попри складність, повернення загиблих захисників додому залишається питанням честі й обов'язку – це наш незмінний пріоритет, від якого Гвардія не відступає.
Завдяки мужності та професіоналізму особового складу ми поступово маємо результати у цій надважливій роботі, повертаючи побратимів їхнім родинам і землі, яку вони захищали.
Не менш важливо – бути поруч із тими, хто вже повернувся або проходить лікування після поранення.
За ці пів року представники командування Національної гвардії, територіальних управлінь, корпусів та військових частин здійснили понад 14 тисяч виїздів та відвідувань наших поранених, звільнених із полону гвардійців та військовослужбовців, які перебувають у медичних закладах. Це не просто візити, а вирішення конкретних питань лікування, оформлення документів, соціальних гарантій, реабілітації та подальшого проходження служби.
Пошук безвісти зниклих, повернення військовополонених, підтримка поранених і допомога родинам – це спільна щоденна робота також. І ми будемо продовжувати її стільки, скільки буде потрібно.