Статистика 2024 року – дуже невтішна. Упродовж року імпорт товарів в Україну перевищив експорт у 1,69 раза. У 2024 наша держава імпортувала товарів на 29,1 мільярда доларів більше, ніж експортувала, інформує 24 Канал з посиланням на "Еспресо".

Зверніть увагу Оподаткування китайських маркетплейсів: які наслідки чекають виробників і населення

2025 рік може стати ще складнішим

Ба більше, у 2025 році ситуація може ще більше ускладнитися. Все частіше з'являється інформація, що Єврокомісія не продовжить особливий пільговий режим торгівлі з Україною. Він набув чинності у 2022 році й триватиме до 5 червня 2025 року. Окрім того, Дональд Трамп вже підписав указ про запровадження 25% мита на весь імпорт сталі та алюмінію до США. Також у Штатах активно обговорюють можливість запровадити універсальне імпортне мито.

Це означає, що українським виробникам споживчих товарів стане ще складніше потрапляти на зовнішні ринки.

Однак це не єдина проблема. Ще серйознішу загрозу становить те, що українським виробникам все складніше конкурувати з імпортом на внутрішньому ринку.

На це впливає те, що Україна найактивніше експортує сировину. Тим часом на територію нашої держави привозять готові товари. Часто вони коштують дешевше, ніж українські аналоги.

Варто зауважити, що у багатьох випадках ці товари потрапляють в Україну не законним шляхом, а завдяки схемам сірого імпорту. Вони не передбачають сплати податків та зборів, необхідних для посилення української економіки.

В Україну повертаються світові бренди – як це впливає на ситуацію

Після 24 лютого 2022 року український ринок очистився від російських товарів. Також деякі іноземні бренди зачинили свої магазини, аби забезпечити працівникам безпеку. Зокрема, мовиться про іспанську компанію-гігантку Inditex, до якої входять бренди Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho. Водночас у 2024 році вона повернулася в Україну й, за даними Forbes Ukraine, вже упродовж перших 3 місяців отримали виторг у розмірі 2 мільярдів гривень.

Також стрімко зростає популярність польської мережі Sinsay (одяг та товари для дому). На початку січня 2025 року в Україні зафіксували понад 160 магазинів Sinsay, також упродовж місяця планували запустити ще 30. Мережа охоплює різні області України.

Загалом упродовж 2024 року імпорт з Польщі в Україну зріс до 7 мільярдів доларів (на 6% більше). Тим часом експорт залишився на рівні 2023 року – 4,7 мільярда доларів.

Українці обирають купувати онлайн

Варто зауважити, що, хоча в Україні різко зростає кількість магазинів Sinsay, це – радше виняток, ніж закономірність. Все тому, що більшість українців намагаються відійти від покупок офлайн. Набагато частіше вони обирають шопінг у режимі онлайн.

Аналітики наголошують: ринок e-commerce в Україні розвивається дуже динамічно. Щороку фіксують зростання на 20 – 25%.

Чому українці обирають купувати онлайн:

  • щоб заощадити;
  • щоб придбати бажані товари у населених пунктах, де немає офлайн-магазинів з речами того чи іншого бренду;
  • щоб не скасовувати шопінг у випадку повітряної тривоги (як повідомила Українська рада торговельних центрів на початку 2025 року, час вимушеного простою ТЦ через оголошення про загрозу становить вже майже 100 робочих днів).

Покупки на іноземних маркетплейсах – проблема для української економіки

Ще у жовтні 2024 року Українська асоціація ритейлерів прогнозувала, що до кінця року приблизно 20,1% роздрібних покупок, зроблених у всіх країнах світу, здійснюватиметься онлайн. Окрім того, передбачають, що до 2027 року зростання зафіксують вже до 22,6%.

Аналітики, оцінюють обсяг e-commerce в Україні у від 4 до понад 6 мільярдів доларів. Українці купують онлайн навіть активніше, ніж громадяни країн ЄС. Третину покупок наші громадяни роблять через міжнародні маркетплейси. Зокрема, мовиться про:

  • AliExpress;
  • Amazon;
  • eBay;
  • iHerb;
  • Temu;
  • Shein.

Станом на 2025 рік все частіше товари, куплені на маркетплейсах, прирівнюють до сірого імпорту. У Раді навіть зареєстрували законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону податком на додану вартість усіх посилок.

Україні не варто боротись з легальним імпортом, підвищуючи мита на певні товари. Але я повністю підтримую законопроєкт про оподаткування поштових відправлень в Україну. Цей закон – про захист українського бізнесу та, зокрема, внутрішнього виробника. Наш бізнес створює робочі місця, платить ПДВ та усі інші податки, а зовнішні виробники, які надсилають товари поштою, не сплачують нічого. Ми просто дотуємо чужі економіки. Тому я вважаю, що у нас має бути як у ЄС – ПДВ мають платити від на усі посилки, незалежно від їх вартості,
– заявив Ярослав Рущишин – народний депутат та один з підписантів цього законопроєкту.

Наразі посилки до 150 євро не оподатковують. Це дає іноземним маркетплейсам суттєві переваги не лише перед українськими виробниками, але й офіційними імпортерами. Тому українці частіше замовляють джинси бренду Zara чи H&M з закордону, аніж купують в офіційних магазинах, розташованих на території України.

Чому так:

Бізнеси, які офіційно завозять в Україну товари, платять 20% ПДВ, імпортне мито та інші збори. Тим часом товари з міжнародних маркетплейсів потрапляють до нас без обов'язкових платежів.

Також є випадки, коли товари з маркетплейсів потрапляють в Україну через схеми дроблення відправлень. Тоді одна велика партія того чи іншого товару розбирається сотні або навіть тисячі посилок. Так вдається уникнути сплати податків та митних платежів. Тим часом бюджет України в умовах повномасштабної війни не доотримує колосальної суми грошей. Мовиться про мільярди гривень.

У пояснювальній записці до законопроєкту подані такі дані:

  • упродовж 2024 року в Україну ввезли 75,5 мільйонів міжнародних поштових та експрес-відправлень з товарами;
  • загальна сума – 123 мільярда гривень.

Деякі люди навіть створили окремий бізнес та надають послуги баєрів. Вони замовляють на іноземних сайтах для клієнтів з України товари зі знижками. Дуже часто баєри навіть не зареєстровані як ФОП.

Яка ситуація в інших країнах

Чимало європейських країн вже давно оподатковують посилки, які їхні громадяни замовляють онлайн з-за кордону. Ще у 2021 році ЄС скасував безподатковий ліміт на посилки. ПДВ сплачують, незалежно від вартості посилки.

Окрім того, різні пороги оподаткування онлайн-покупок застосовують у США. Це залежить від штату. Також Трамп раніше анонсував універсальне мито на всі товари. Тому система оподаткування покупок також зміниться.

Тим часом Канада запровадила податки на онлайн-замовлення Маркетплейси змушені стягувати податок на додану вартість.