Крим – наша панацея у війні з Росією

Ідеальний варіант контрнаступу ЗСУ

Звучать думки про те, що Україна хоче якнайшвидшого закінчення війни, ясна річ – перемогою. Водночас Росія може й потерпіти, оскільки для неї цінність життя громадян не має жодного значення. Дай кожному необхідний мінімум, залякай, посади його перед телевізором і все – завдання з відсутності громадської думки вирішене. Погано жили до цього, тож жити добре не треба і починати.

Важливо Тато – не військова ціль: як спецтрибунал захистить українських бійців

Саме тому ми просимо більше зброї. Швидкість насичення української армії передовими зразками має бути максимальною. Однак і перед нами, передусім перед Генштабом, це ставить непрості завдання.

Не бувши військовим експертом припускаю, що ідеальним варіантом нашого наступу є такий, що вирішить одночасно два завдання.

1. Завдасть відчутного удару по силах супротивника з подальшим звільненням окупованої території. В ідеалі цей наступ має повалити фронт: масовий відступ, деморалізація у лавах супротивника, "500".
2. Цей наступ та його позитивний результат мають призвести до максимального ослаблення впливу Владіміра Путіна в Росії. Делегітимізація його влади, падіння авторитету, дискримінація його управлінських зв'язків та можливостей. Ідеальне вирішення цього завдання: переворот із приходом до влади тих, хто готовий сконцентруватися на власній країні, а не на бездумних фантазіях відродження імперії в будь-якому вигляді.

Як повернення Криму вирішить важливі завдання

У зв'язку з цим постає питання – як можна вирішити ці два завдання одночасно? Відповідь – повернення Криму.

Читайте також Так розпочинаються громадянські війни: у Кремлі трапився розкол

Поступове повернення та відновлення Україною втрачених територій буде недостатньо, щоб покласти край війні. Якщо конфлікт перейде у заморожений – це піде на користь Росії. Вона контролюватиме наші території, зв'язок з Україною буде падати, почнеться економічне пристосування, люди почнуть підлаштовуватися, а діти вбиратимуть усе це кацапське лайно, яке на Росії вливають у вуха вже десятки років.

Удар має бути такої сили, щоб у Путіна просто не залишилося вибору, окрім як погоджуватися на мир на наших умовах. Або йти у відставку, бігти, шукати наступника, просити внутрішніх гарантій безпеки для себе, обмінюючи решту років життя на залишок влади. Тому – Крим.