Про це в інтерв'ю УНІАН розповіла ректорка університету Тетяна Кагановська.
Дивіться також Ректорка одного з українських ЗВО прогнозує складні часи для університетів
Після початку повномасштабного вторгнення колектив Харківського національного університету імені Каразіна вирішив не переносити заклад до іншого міста. ЗВО залишився у Харкові та продовжив роботу, попри постійну загрозу російських атак.
Як пояснила ректорка, це рішення мало значення не лише для самого закладу освіти.
Попри всі загрози ми розуміли: Каразінський університет для Харкова – один із символів міста. Тому рішення залишитися мало не лише організаційне, а й глибоке суспільне значення. Для багатьох харківців воно стало важливим психологічним сигналом: місто живе, працює, не втрачає своєї опори й віри в майбутнє,
– зазначила Кагановська.
Від початку великої війни пошкоджень або руйнувань зазнали 39 об'єктів університетської інфраструктури. Вартість завданих матеріально-технічній базі збитків оцінюють у 4,6 мільярда гривень. Водночас навчальний процес не зупинявся: університет організував заняття в дистанційному та у змішаному форматі.
"Станом на кінець минулого року загальна кількість здобувачів вищої освіти та інтернів у Каразінському університеті перевищувала 16 тисяч осіб. Навчаються і іноземні студенти. Їх стало значно менше, ніж до повномасштабного вторгнення, але ми докладаємо зусиль, щоб Каразінський і надалі був частиною глобального академічного простору", – розповіла ректорка.
Попри роботу в прифронтовому місті, заклад продовжує утримувати високі позиції у світових рейтингах. У QS World University Rankings 2027 університет посів друге місце серед українських закладів вищої освіти, розділивши цю позицію з КПІ імені Ігоря Сікорського.
Високі позиції в міжнародних рейтингах не є для нас самоціллю. Проте це виразний показник того, наскільки університет виконує свою місію: створює знання, виховує відповідальних фахівців, підтримує суспільство у складні часи та гідно представляє Україну у світі,
– наголосила Кагановська.