Іноземні ЗМІ дослідили феномен цензури в Росії. Головним у цій справі є Роскомнагляд.

Читайте також Кремль не має чіткого плану оборони Криму: чому Путін намагається затягнути війну

Чим він займається

У листопаді 2022 року білоруська група "Кіберпартизани" зламала Головний радіочастотний центр Роскомнагляду. Хакери заявили, що їм вдалося увійти у внутрішню мережу відомства й отримати доступ до документів й листування працівників. Цікаво, що обсяг даних перевищив 2 терабайти.

Ці документи, за інформацією "Кіберпартизанів", доводять "масштабне стеження в мережі та спроби встановити тотальний контроль за всіма, хто за останні 20 років висловлювався проти путінського режиму".

Відтак, можна зробити висновок, що однією з головних цілей Роскомнагляду є зачистка будь-якої негативної інформації про Володимира Путіна.

До основних обов'язків працівників Роскомнагляду входять:

  • складання звітів, де вони збирають усю негативну реакцію на появу Путіна;
  • прогнози про те, які події можуть спровокувати критику в майбутньому;
  • стеження за повідомленнями про здоров'я Путіна.

Зокрема, у звітах є коментарі про те, що російський президент нібито страждає на "рак" чи "шизофренію" – зазвичай приводом для них стають відповідні публікації чи заяви у ЗМІ.

Скільки грошей виділяють на оптимізацію цензури

Журналісти виявили, що інформацію про президента працівники Роскомнагляду шукали за ключовими словами:"плюгавий карлик", "Пиня" та "пуйло". Крім того, Роскомнагляд планує оптимізувати пошук негативу про Путіна.

Ще в серпні ЗМІ писали, що московській IT-компанії "Ексік'юшн Ер Ді Сі" виділили 57,7 мільйона рублів на розробку системи "Окулус", яка на основі нейромереж аналізуватиме фото, відео та тексти на сайтах, у соцмережах та месенджерах.

Вона, зокрема, шукатиме образливі картинки про Путіна та "порівняння президента з негативними персонажами" (з Адольфом Гітлером, вампірами або педофілами).

Який результат такої роботи

Роскомнагляд з початку війни став головним інструментом влади для боротьби з небажаною інформацією про російське вторгнення в Україну. Як випливає з внутрішніх документів Роскомнагляду, за перші 9,5 місяців війни в Україні російська влада видалила 150 тисяч публікацій у соцмережах.

Потужності Роскомнагляду підключені і до видалення "неправильної" інформації про війну з російських пошукових систем. Наприклад, відомство моніторить усі посилання на антивоєнні матеріали в російській пошуковій системі "Яндекс".

Росія також обмежила доступ до 630 українських сайтів, випливає із внутрішньої статистики Роскомнагляду.

Тотальний контроль над всіма

Російська влада вже протягом декількох років активно визнає незалежних журналістів та ЗМІ іноземними агентами, а з початком війни це роблять ще частіше. Відомство стежить і за так званими лідерами громадської думки: акторами, блогерами, стендап-коміками, журналістами, режисерами та музикантами.

Не дивно, що після початку повномасштабного вторгнення Роскомнагляд став стежити ще пильніше за ЗМІ. 28 лютого 2022 року Роскомнагляду поставили завдання моніторити сайти "на предмет контенту, який суперечить офіційній позиції Міноборони".