Судді ВАКС за 1,5 року своєї роботи винесли уже 25 обвинувальних вироків, 12 з яких передбачають реальне позбавлення волі. І хоча більшість із них підсудні оскаржують, апеляція Вищого антикорупційного суду вже підтримала 4 вироки та лише трохи змінила покарання у 2 з них.
Читайте також Вирок через автопробіг до Межигір'я: судді Майдану можуть отримати посади у ВРП
Зважаючи на це, не дивно, що фігуранти справ НАБУ роблять все можливе, щоб їхні справи не дійшли до ВАКСу. Найпопулярніші схеми – забрати справу в НАБУ, а якщо це не вийде, то підірвати ефективність розслідування.
Розслідування справи Татарова
Найкраще це ілюструє справа щодо заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова. У грудні 2020 року стало відомо, що НАБУ розслідує можливу участь Татарова в передачі хабаря.
Олег Татаров / Фото ZN
За версією НАБУ, кілька років тому він допоміг екснардепові та забудовнику Максиму Микитасю підкупити експерта у кримінальній справі. Оскільки Микитась є колишнім нардепом, то справа підслідна НАБУ. Однак адвокат одного з її фігурантів та ймовірного співучасника Татарова звернувся до Печерського суду, бо начебто справу має розслідувати інший орган.
Тамтешній суддя Сергій Вовк люб'язно допоміг. Він незаконно зобов'язав генпрокурорку Ірину Венедіктову передати справу від НАБУ комусь іншому. Венедіктова хоч і спробувала оскаржити рішення, але не в тому суді. Замість ВАКСу скаргу подали до Київського апеляційного суду.
До теми Татаров знову пробує скасувати свою підозру, – ЦПК
Цікаво, що туди ж звернувся й захист підозрюваних. Єдина ціль оскарження позитивного рішення для захисту – закріпити його у вищих інстанціях. І їм це вдалося, адже апеляція, а надалі Верховний суд, з рекордною швидкістю розглянули справу та сказали, що рішення Сергія Вовка, як слідчого судді, не підлягає оскарженню.
Суддя Сергій Вовк / Фото "РБК-Україна"
Однак Апеляційна палата Антикорупційного суду не може скасувати рішення Печерського суду, бо їй не передають матеріали справи. Вже 24 грудня 2020 року стало відомо, що Офіс генпрокурора таки передав справу, в якій фігурує Татаров, до СБУ. За збігом обставин, це відбулося напередодні засідання, якому Татарову мали обрати запобіжний захід.
НАБУ просило суддів ВАКС дозволити взяти посадовця під варту та визначити заставу у розмірі 10 мільйонів гривень. Звісно, в Національному агентстві з передачею справи до СБУ не погодились і спробували оскаржити рішення в єдиному суді, який законно має право розглядати питання щодо розслідувань про корупцію – Вищому антикорупційному суду.
Судді Апеляційної палати ВАКСу Микола Глотов, Інна Калугіна та Даниїла Чорненька 4 лютого зупинили дію незаконного рішення Печерського суду. Після цього Венедіктова мала скасувати рішення свого заступника про передачу справи до СБУ та повернути її НАБУ.
Судді також ще раз зобов'язали ДБР, в якому перебували матеріали справи, негайно доставити їх до Антикорсуду для того, щоб Апеляційна палата могла переглянути рішення Печерського суду.
"Честь тижня" / Скриншот з відео 24 каналу
Справу Татарова "злили" по-іншому
Однак справу заступника керівника ОПУ вдалось "злити" іншим способом. Таку схему вже використовували у першій справі Павла Вовка. Коли слідчі просили продовжити терміни для розслідування, щоб зібрати більше доказів, суддя Шевченківського суду Тетяна Овсепян відмовила.
Тепер судді цього ж суду Олена Мєлєшак та Марина Антонюк не продовжили терміни розслідування й щодо Татарова. Очевидно, що справа складна, потребує проведення численних слідчих дій та експертиз, а тут ще й Офіс Президента та Офіс генпрокурора постійно тиснуть та перешкоджають розслідуванню.
Зверніть увагу! Захищають судову мафію: кому передали контроль за правосуддям в Україні
Прокурори Ірини Венедіктової навіть письмово зверталися до Вищого антикорупційного суду, щоб там не здійснювали судовий нагляд за розслідуванням. Через це всі підстави для продовження строків слідства були, але судді Антонюк та Мєлєшак вирішили інакше.
Усім відома роль Татарова під час Майдану. Він публічно виправдовував беркутівців і не бачив у їхніх діях жодних порушень. Через це не дивно, що йому на допомогу прийшли судді Майдану, які завжди готові винести рішення на користь влади.
Що відомо про Марину Антонюк
Суддя Марина Антонюк у грудні 2013 року під час Революції Гідності позбавила водійських прав учасника автопробігу до "Межигір'я". Вже у січні 2014 року колегія суддів на чолі з Антонюк відмовилися звільнити від відповідальності учасника масових акцій протесту Володимира Кадуру, попри пряму вимогу закону про недопущення переслідування та покарання учасників Революції Гідності.
Суддя Марина Антонюк / Фото "Судово-юридичної газети"
Зате суддя була більш лояльною до одного з лідерів проросійського руху Одеси, голови організації "Народна альтернатива" Антона Давидченка. Антонюк своїм рішенням затвердила угоду про визнання винуватості Давиденка, через яку його звільнили від відбування покарання.
Згодом в ефірі одного з російських телеканалів Антон Давидченко заявив, що йому вдалося втекти з України завдяки корумпованості українських судів.
Суддя Олена Мєлєшак
Інша суддя, яка не продовжила розслідування справи Татарова, теж відзначилась під час Майдану. Зокрема, Олена Мєлєшак ухвалила постанову, якою позбавила особу права керування автомобілем на 4 місяці через те, що вона нібито не зупинилась на вимогу інспектора ДАІ у грудні 2013 року.
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що суддя допустила порушення, однак її відмовились карати через закінчення строків. До речі, є факти, що суддя не лише сама виносила неправосудні рішення, а й тиснула на своїх колег.
Суддя Олена Мєлєшак / Фото "Судово-юридичної газети"
У листопаді 2015 року суддя Макаренко на пресконференції заявила про те, що під час розгляду однієї зі справ проти активістів Автомайдану на початку 2014 року вона піддавалася тиску з боку керівництва суду, а саме голови суду – судді Мєлєшак.
Читайте також Татаров знову пробує скасувати свою підозру, – ЦПК
Нещодавно Мєлєшак потрапила у гучний скандал, оскільки незаконно відпустила на волю вбивцю дворічного хлопчика. Апеляція скасувала це рішення, але за цей час злочинець втік та переховується до цього часу.
ДБР навіть розпочало кримінальне провадження через те, що суддя свідомо ухвалила неправосудне рішення. Однак і тут жодного покарання вона не понесла, зате тепер її використовують для "відмазування" провідних корупціонерів.
"НЕчесть тижня" / Скриншот з відео 24 каналу
Лауреатів премії та антипремії обирає громадська організація Фундація DEJURЕ, яка контролює перебіг судової реформи та бореться за очищення українських судів від недоброчесних працівників.
Хронологія справи Татарова / Інфографіка Центру протидії корупції