Дефіцит ППО та паніка в Москві: що українські дрони зробили з Росією

В ексклюзивній колонці для 24 Каналу розповідаю, наскільки критичними стали удари українських дронів для Росії.

До теми Від Уфи до Краснодара: як удари по НПЗ Росії запустили кризу, яку не зупинити до осені

Системні удари по російських НПЗ

Станом на червень 2026 року українські дрони уразили 16 великих російських НПЗ та зупинили роботу понад 40 технологічних установок, про це повідомляє Генштаб. 

Через українські удари та дію міжнародних санкцій ворог довше відновлюватиме пошкоджені об'єкти, оскільки це досить складний технологічний процес. Тим часом Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що СОУ продовжують нарощувати темпи уражень російських військових об'єктів. 

"Що у нас працює? DeepStrike. Напевно, це одна із найсильніших наших сторін, коли ми маємо ефективність, яка в 15 разів переважає наші затрати ураження. Згадайте, як під час переговорів ворожа сторона запросила як одну з умов, щоб ми не завдавали ударів по їхній нафтопереробній промисловості. Це свідчить тільки про те, що наші удари дійсно ефективні. З урахуванням того, що ми не воюємо проти населення – ми воюємо і знищуємо суто військові об'єкти", – зазначив Сирський. 

Черговою ціллю став Тюменський нафтопереробний завод, розташований на відстані понад 2000 кілометрів від кордону України. Сили оборони вже вдруге уразили цей стратегічний об'єкт, потужністю близько 8 мільйонів тонн нафти за рік. 

Повторні удари по Тюменському НПЗ свідчать про те, що українські далекобійні дрони системно досягають цілей ворога у тилу, а плановість таких операцій позбавляє Росію дизельного палива та бензину.

Не менш руйнівними виявилися й наслідки нещодавньої атаки на Московський НПЗ, який забезпечував пальним майже половину столичного регіону Росії. Супутникові знімки зафіксували щонайменше шість влучань, зокрема по унікальних установках первинної переробки АВТ-6. 

У результаті точкових ударів українські безпілотники фактично на 100% зупинили первинну нафтопереробку цього гіганта. Це миттєво спровокувало дефіцит і панічне зростання цін на пальне в Москві. 

Стратегія України щодо далекобійних ударів

Варто зауважити, що вночі 22 червня призупинили роботу всі аеропорти у Москві. Скасування півтисячі рейсів змусили росіян відчути фінансові та логістичні наслідки війни. Після атаки командуванню Росії довелося додатково передислокувати дефіцитні комплекси ППО, зокрема "Панцир-С1", із лінії фронту вглиб країни, до Москви. 

Це автоматично створює вразливі ділянки для стратегічних об'єктів та відкриває нові коридори для наступних українських атак.

Тиск на фінансову та воєнну машину Росії посилюватиметься. Згадаємо лише призупинення роботи порту Туапсе, де системні удари по резервуарах блокують експорт нафти. Пріоритетними цілями українських військ залишаються нафтогазова та логістична інфраструктура, перевалкові морські порти, підприємства ВПК та військові об'єкти.

Як зазначає голова УЦБС Сергій Кузан у коментарі для міжнародного видання Medium: "Економіка Росії повністю тримається на доходах від викопного палива. Оподатковане при експорті, воно фінансує кремлівський бюджет, а перероблене всередині країни – безпосередньо живить воєнну машину. Вдаряючи по нафтопереробних заводах, Україна б'є по обох напрямках одночасно, знищуючи одним вибухом і російську армію, і її головного казначея".

Дронова війна проти російських кораблів

Паралельно з ударами по тилу, Сили оборони успішно працюють по танкерах російського "тіньового флоту", зокрема за допомогою морських дронів Magura V5 та Sea Baby. Такі дії впливають на фінансові надходження Кремля для ведення війни та підривають наступальний потенціал російської армії. Окремо також варто згадати і "логістичну блокаду" Криму для ізоляції окупаційних військ на півострові. 

Україна створює плацдарм для подальшого просування на півдні, принаймні на тактичному рівні.

Наразі еволюція українських морських дронів продемонструвала світові новий тип ведення війни. Крім цього, українські партнери намагаються застосовувати досвід СОУ на морі. 

Так, дрони, які полюють на російські військові кораблі в Чорному морі, дебютували в Індо-Тихоокеанському регіоні на найбільших щорічних військових навчаннях США та Філіппін.

Завдяки комплексу заходів від СОУ, а також постійній модернізації та низькій візуальній помітності морських безпілотників, вдалося заблокувати російські ракетоносії у пунктах базування та змусити Чорноморський флот Росії відступити з Криму до Новоросійська. Це стало яскравим прикладом асиметричної війни, де відносно недорогі технології змогли нівелювати домінування класичного великого флоту.

Читайте також Путін чекає на падіння Костянтинівки, щоб почати свою гру

Отже, системне застосування Україною далекобійних ударів по критичній інфраструктурі Росії уже виходить за межі суто тактичного ефекту та набуває ознак стратегічного інструменту впливу. Ураження нафтопереробної, логістичної та військової інфраструктури не лише підриває спроможність Росії забезпечувати власну армію, а й створює довгостроковий тиск на її економічну модель, критично залежну від енергетичних доходів. 

Водночас вимушене розосередження систем ППО та зростання внутрішніх логістичних і фінансових витрат послаблюють загальну стійкість російської оборонної системи. У перспективі цей інструмент дедалі більше використовуватиметься як вагомий аргумент у переговорному процесі, поєднуючи військовий тиск із політико-дипломатичними важелями впливу.