Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
16 листопада, 19:00
8

Від Ростова до Керчі: як Україна системно руйнує мости та іншу логістику окупантів і чим це загрожує Росії

Основні тези
  • Україна системно атакує логістичні маршрути Росії на півдні, зокрема мости та транспортні коридори, що ускладнює постачання окупованих територій.
  • Удари по Керченському мосту 16 листопада та систематичні атаки на інші мости значно обмежують можливості Росії забезпечувати свої війська в Криму та на півдні України.

Чому удар 16 листопада по Керченському мосту не був випадковим. 24 Канал розопвідє, як Україна руйнує мости та перерізає логістику Росії на Півдні.

Логістика завжди відігравала ключову роль у будь-якому бойовому протистоянні. У війні Росії проти України питання постачання військам всього необхідного виявилося набагато складнішим у порівнянні з попередніми конфліктами саме через розвиток дронів. Скиди та FPV, боєприпаси інших типів, що б'ють на ближні, середні і дальні дистанції, дозволяють значно краще перерізати логістичні маршрути угруповань.

При цьому у російській армії логістика завжди вважалася одним із пріоритетних напрямів для розвитку. Зовсім не тому, що генерали вважали за необхідне тримати свій особовий склад ситим, а через необхідність забезпечити вогневу перевагу. Тисячі снарядів, якими кремлівські загарбники зазвичай закидують противника під час будь-якої експансії, потребують злагодженої роботи купи підрозділів, наявності доріг, залізної дороги та іншої інфраструктури для безперервного підвезення пального і боєприпасів. 

Завдяки безпілотникам постачання набоїв, снарядів, дизелю, продуктів та води на лінію бойового зіткнення стало задачею з багатьма зірочками. Якщо до самих бліндажів росіяни доставляють все необхідне звичайними автівками, віслюками чи просто вручну, або взагалі підземним шляхом, то перевезення БК та пального до складів і інших місць тимчасового зберігання неможливе без потягів та фур.

Чому Україна 16 листопада 2026-го знову атакувала Керченський міст, чому це лише вершина айсбергу та як Сили Оборони послідовно перерізають логістику агресора на тимчасово окупованому Півдні, а також у Криму, читайте у матеріалі 24 Каналу.

До масового насичення Сил Оборони middle strike дронами, захисники України полювали за цілими складами і нафтобазами, а кожний приліт по таким об'єктам значно послаблював можливості військ ворога на тій чи іншій ділянці фронту. Втім, з весни-літа 2026-го року Україна перейшла до активізації ударів по логістиці загарбників по всьому оперативному тилу.

Цілями №1 стали спочатку залізничні мости та вузлові станції на тимчасово окупованій території, через що забезпечення Криму, захопленої частини півдня Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини стало вкрай ускладненим. Довершили картинку постійні удари по ворожих вантажівках, якими росіяни намагалися замінити залізницю.

За секунду до удару по російській вантажівці на трасі біля Маріуполя. Літо 2026 / Скріншот з відео 1 корпусу НГУ "Азов"

І якщо влітку 2026-го українські дронарі масово полювали за автівками, перетворюючи автомагістралі на траси смерті, жовтень і листопад відзначилися переходом Сил Оборони до наступного етапу перерізання логістики – знищенням мостів на російському прикордонні або на окупованому Сході. Так, за останні два місяці, поблизу Новоазовська і на Ростовщині було уражено щонайменше 6 шляхопроводів чи мостових переправ через Міус та Дон. 

Можна із впевненістю казати, що Київ перейшов від знищення поодиноких вантажів до системного звуження пропускної здатності усіх логістичних артерій. Ключову роль у цьому відіграє так звана траса "Новоросія", якою росіяни й постачали на фронт і до Криму сотні тисяч тонн снарядів, пального та продуктів.

Коридор довжиною майже 700 кілометрів, що проходить через Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь та інші ключові міста Півдня України, має стратегічне значення для загарбників. За умови, коли завезти (і вивезти) все необхідне для забезпечення підрозділів через Крим вкрай важко, сухопутне сполучення через тимчасово окуповані території стало для Москви дуже важливим. Однак чи зможе траса Р-280 бути хоч якоюсь дорогою життя для загарбників, питання залишається відкритим.

Якщо Україна послідовно руйнуватиме мости, не даватиме їм відбудувати, і триматиме дороги під вогневим контролем, перебування окупантів на окупованих територіях стане вкрай важким.

Чи пов'язані удари по російських переправах із тим, що агресори почали бити по мостах через Дніпро, наразі складно сказати. Втім, якщо такі габаритні споруди, як Південна чи Північна переправи здатні витримати значно більше, ніж удар навіть кількома балістичними ракетами, невеличкі мости цілком собі можуть бути зруйновані навіть дронами.

Перші два мости Сили Оборони уразили 10 жовтня неподалік від Ростова-на-Дону. Далекобійний безпілотник спочатку влетів у розвідний залізничний міст через Дон, а згодом ще один врізався у Західний автомобільно-залізничний.


Розвідний міст у Ростові-на-Дону після удару/ Скриншот з відео "Атеш"

Рух обома конструкціями на якийсь час зупиняли, однак фахівці достатньо швидко дійшли висновку, що ніяких критичних пошкоджень мости не зазнали, то ж після ремонту потяги та автівки пустили заново.

Натомість атака на міст через Міус 8 листопада неподалік від Наталіївки щонайменше вдвічі звузив логістичне пляшкове горлечко для росіян. Удар прийшовся не лише у дорожнє полотно, а ще й у гусеничні будівельні крани, за допомогою яких переправу розширювали з двох до чотирьох смуг.

Окупанти сподівалися, що мостом зможе проїжджати вдвічі більше техніки, натомість український безпілотник навпаки зменшив пропускну здатність конструкції на 50%. Лише через 6 діб окупанти відновили рух переправою, але лише у реверсний спосіб. 


Момент ураження моста через Міус / Скриншот з відео Exilenova+

Критичні пошкодження внаслідок удару зазнав також міст у Гусельниковому Новоазовської міської громади. Ключовий сенс цього удару полягав у тому, що споруду окупанти використовували для об'їзду основного мосту через річку Грузький Яланчик після попередніх ударів. Перекриття переправи має продовжити деякі маршрути вантажівкам росіян на 150 кілометрів. 

Аналогічно суттєві ураження сталися й 15 листопада у Неклинівському районі Ростовської області, Сили оборони вгатили по шляхопроводу над залізницею та мосту через Міус. Обидві переправи були не головними у логістиці росіян, а забезпечували додаткові транспортні маршрути для обходу вже уражених ділянок. То ж підхід української сторони виглядає цілком системним, а ніяк не ситуативним впливом на ворожі маршрути постачання.

Це означає, що за умови нанесення послідовних ударів по критичних об'єктах, логістика агресорів на напрямку буде стабільно погіршуватися.

Удари по сухопутному коридору до окупованого півострова дуже серйозно обмежили постачання всього необхідного до Криму. То ж важливість моста через Керченську протоку, який окупанти пафосно називають "Кримським", для забезпечення півострова почала збільшуватися.

При тому, що сама споруда вже зазнавала пошкоджень у 2022 та 2023-х роках, а понтонні переправи не є надійними шляхами сполучення через ті самі дрони та безекіпажні катери. Саме через це ураження мосту 16 листопада 2026-го виглядає потенційно перспективним.

Звісно, зруйнувати чи критично пошкодати конструкцію безпілотником навряд чи можливо, однак принаймні тимчасово обмежити її пропускну здатність – цілком. Наскільки постраждали несучі частини переправи, наразі невідомо, однак той факт, що задля безпеки і зменшення навантаження на нього окупантам довелося принаймні на якийсь час зупиняти ним рух, свідчить про те, що у цю гру можна ефективно грати вдвох.

Кримський міст після атаки зранку 16 листопада 2026 / Фото – Exilenova+

Даних про те, наскільки придатним для використання є Керченський міст, наразі нема. Однак тимчасові навантаження на всю систему постачання окупованого Півдня колосальні. Кілька тисяч автівок, що стоять у черзі на виїзд та в'їзд до Криму вкупі з практично паралізованою трасою "Новоросія" по-справжньому створюють логістичний колапс.

Для подібного тиску достатньо лише систематично бити по мосту, а не повністю зруйнувати його, тому якщо перед Києвом стоїть задача змусити систему постачання Росії максимально деградувати – достатньо просто постійно повторювати удари. Оскільки кожен приліт означає, що інженерам треба проводити обстеження, а військовому та політичному керівництву – організовувати тимчасові переправи, вибудовувати об'їзні шляхи.

Це збільшує собівартість товарів, розрив між постачанням усього необхідного, і взагалі завдає ворогу болючого удару. Особливо коли ефекти від уражень накопичуються, оскільки один невеликий міст можна полагодити, другий – об'їхати, але коли усі можливі маршрути здатні забезпечити лише невеликий відсоток потоку авто, логістика починає колапсувати.

Удари ЗСУ пр мостах і логістиці окупантів на Півдні України / інфографіка – Око Гора

Втім, все залежить від того, наскільки тривалі перебої постачання зможуть організувати Сили Оборони для противника на Півдні. 

Часті питання

Як розвиток дронів вплинув на логістику в російсько-українській війні?

Розвиток дронів значно ускладнив логістику в російсько-українській війні. Завдяки дронам стало легше перерізати логістичні маршрути угруповань, що ускладнює постачання військам всього необхідного, включаючи боєприпаси, пальне та інші ресурси.

Яку роль відіграють транспортні коридори у війні на Півдні України?

Транспортні коридори є основними цілями для України, щоб порушити логістику російських військ на Півдні. Знищення залізничних мостів, вузлових станцій та ворожих вантажівок значно ускладнює постачання ресурсів до окупованих територій та Криму, створюючи логістичний колапс для агресора.

Чому удари по Керченському мосту є важливими для України?

Удари по Керченському мосту є важливими, оскільки цей міст є ключем до забезпечення Криму. Навіть якщо не вдається повністю зруйнувати міст, систематичні удари можуть тимчасово обмежити його пропускну здатність, створюючи додатковий тиск на логістичну систему постачання окупованого Півдня.

Пов'язані теми: