Москву атакували по-новому: як вдалося пробити ППО і яку новітню зброю для цього використали
У ніч на 18 червня українські безпілотники здійснили одну з наймасштабніших атак на територію Росії, дісталися Московської області та завдали ударів по стратегічних об'єктах, зокрема найбільшому нафтопереробному заводу. Попри багаторівневу систему протиповітряної оборони, яку Кремль роками вибудовував навколо столиці, частині ударних засобів вдалося прорватися.
Ексклюзивно для 24 Каналу військові експерти розібрали, як вдалося прорвати усі чотири кільця ППО Москви, якими засобами та що буде далі.
Зверніть увагу Ви можете бачити одну з відповідей на атаку на Лавру в Московському регіоні, – Зеленський
Як дрони дістали Московський НПЗ?
Прорив українських дронів крізь посилену систему протиповітряної оборони Московської області та удар по найбільшому нафтопереробному заводу став можливим завдяки комплексній роботі Сил оборони, вважає головний редактор Defense Express Олег Катков.
За його словами, не кожен безпілотник, який запускає Україна, досягає своєї цілі, тому одним із ключових факторів успіху є масованість атак. Та не менш важливу роль відіграє ретельне планування маршрутів польоту.
На основі супутникових знімків і розвідувальних даних українські військові аналізують розташування російських засобів ППО та прокладають траєкторії, які дозволяють оминути найщільніше прикриті ділянки.
Катков пояснив, що замість руху "наосліп" безпілотники можуть летіти складнішим маршрутом, але при цьому зустрічати значно менше засобів протиповітряної оборони.
Умовно кажучи, можна вибудувати маршрут дрона у такий спосіб, щоб, наприклад, він нехай і летить з великим гаком, але при цьому зустріне не чотири "Панциря-С1", а лише два чи один,
– пояснив головний редактор Defense Express.
Крім того, на результат атаки могли вплинути й погодні умови – через погіршену видимість російським розрахункам було складніше виявляти повітряні цілі.
Нині Росія вибудувала навколо Москви вже чотири кільця протиповітряної оборони та продовжує посилювати захист столиці, зокрема встановлюючи комплекси "Панцир-С1" на дахах багатоповерхівок за допомогою вертольотів.
Але уже сам факт успішного удару, наголосив Катков, доводить, що навіть настільки потужну систему ППО можна прорвати за умови грамотного планування та комплексного застосування засобів ураження.
Як дрони досягли Московський НПЗ: дивитись відео
Як дрони обійшли ППО і які види використовувались?
На думку військового експерта, засновника БО "Реактивна пошта" Павло Нарожного, реальна кількість використаних безпілотників могла становити близько 500 – 600 апаратів.
Він вважає, що ключовим фактором успіху стала не масовість атаки, а те, що українським силам вдалося суттєво послабити російську систему ППО.
Ми винесли велику кількість цих ППО, система була знищена, у них є банальний дефіцит, низька якість самих систем, тобто вони не такі точні, і також є нестача самих ракет для цих систем,
– зауважив аналітик.
На багатьох кадрах з місця подій видно, що комплекси "Панцир-С1" не можуть ефективно перехоплювати українські безпілотники: в окремих випадках для ураження однієї цілі запускали по дві ракети, які все одно не влучали.
Один із найрезонансніших вибухів на нафтовому об'єкті, ймовірно, стався не через удар українського дрона, а внаслідок влучання російської ракети ППО. Це може свідчити про серйозні проблеми з точністю роботи російських комплексів.
Зауважимо, що на оприлюднених у мережі кадрах видно, як ракета ППО, запущена для перехоплення дрона, не влучає в ціль і потрапляє безпосередньо в резервуар із нафтою, після чого відбувається потужний вибух і спалахує пожежа. Імовірно, йдеться про ракету комплексу "Панцир", яку запустили з північно-східного напрямку.
Нарожний припустив, що під час атаки використовувалися дрони типу "Лютий", FP-1 та реактивні безпілотники "Барс". Інформація про можливе застосування ракет наразі не має підтвердження ані з українського, ані з російського боку.
Як було атаковано Москву: дивитись відео
У Росії серйозний дефіцит ППО
Як розповів генерал-лейтенант у відставці, військовий експерт і засновник фонду "Закриємо небо над Україною" Ігор Романенко, на початку повномасштабного вторгнення Росія мала понад 10 тисяч зенітних ракет до комплексів С-300, однак зараз уже стикається з їхньою нестачею.
Про дефіцит свідчать аналітичні дані, інформація розвідки та навіть перехоплені розмови російських військових, які самі визнають проблему.
Експерт наголосив, що мовиться не лише про ракети до комплексів С-300 і С-400, які є основою російської системи ППО, а й про нестачу радіолокаційних станцій. Саме вони забезпечують виявлення повітряних цілей і є критично важливими для ефективної роботи протиповітряної оборони.
Українські удари по військових підприємствах у глибокому тилу Росії, зокрема на відстані до Уралу й навіть далі, вже суттєво скоротили можливості країни-агресорки виробляти нові засоби ППО.
Додатковим чинником аналітик назвав ускладнення доступу Росії до західних компонентів, через що їх доводиться замінювати менш якісними аналогами.
Але не треба зайвої ейфорії – насолодилися відео, і повертаємося до реального буття. Треба зосередити зусилля на нарощуванні боротьби з агресором,
– наголосив Романенко.
Яких засобів ППО бракує Росії: дивитись відео