Однією із таких стала компанія "Фармак". У перші тижні повномасштабного вторгнення лідер фармацевтичного ринку України зазнав збитків на 1,5 мільярда гривень. Та вже на початку березня відновив роботу на всі 100% і зберіг позицію лідера, яку займає протягом більш як 10 років.
Читайте також На тлі значних втрат в Україні: чи планує малий та середній бізнес виходити на міжнародні ринки
У "плюс" в умовах війни вийшла українська автозаправна станція "ОККО", а логістична компанія "Нова Пошта" почала підкорювати міжнародний ринок. Таких кейсів по всій Україні сотні. І діляться ними як великі, так і малі бізнеси.
Ми ж зібрали 5 найпоказовіших історій, які ще раз доводять наскільки незламними та мужніми є українці, здатні досягати поставлених перед собою цілей навіть у кризових умовах.
Компанія "Фармак": знищення складу, нова виробнича дільниця та волонтерство у нових реаліях
Повномасштабна війна розпочалася для компанії "Фармак" із колосальних втрат. Під час вторгнення на Київщину російські війська спалили центральний склад фармвиробника, де зберігалися уся готова продукція та пакувальні матеріали для препаратів. За загальними підрахунками, втрати склали близько 1,5 мільярда гривень.
При цьому оцінити масштаби руйнувань "Фармак" зміг не відразу. У Макарові, поблизу якого розташовувався склад, до 28 березня точилися запеклі танкові бої з ворогом, який намагався прорватися на Київ.
Знищений склад компанії "Фармак" у селі Калинівка, Макарівського району / Фото "Фармак"
Зрозумівши, що треба дивитися тільки уперед, на початку березня "Фармак" перезапустив виробництво. Лабораторію із Харкова релокували до Києва. Це допомогло забезпечити українців, зокрема військових, лікарськими препаратами першої необхідності в найкоротші терміни.
Попри пережиті втрати, зараз виробництво повністю відновлене, всі цехи завантажені, а асортимент – розширено.
Ми виготовили за період війни стільки ж продукції, скільки й минулого року, коли війни не було,
– зазначає виконавчий директор Володимир Костюк.
Також компанія випустила 11 нових препаратів. Ще 6 з'являться на ринку до кінця 2022 року.
Крім того, в умовах війни "Фармак" відкрив нову дільницю з виробництва ліків у небулах, будівництво якої було розпочато ще до 24 лютого. Як розповідають представники компанії, інвестиція у проєкт склала 9 мільйонів євро. На виробничому майданчику встановили надсучасне обладнання з ЄС та США, однак через відмову іноземних інженерів приїжджати до України, налагоджувати процес довелося самостійно, але з віддаленою підтримкою.
"Фармак" запустив виробництво ліків у небулах, які особливо важливі для астматиків та алергіків / Фото "Фармак"
Паралельно "Фармак" реалізовує соціальну місію. Компанія регулярно допомагає ЗСУ. За приблизними підрахунками, на потреби армії з початку повномасштабної війни виділили понад 30 мільйонів гривень. Захисникам закуповують автомобілі, квадрокоптери, генератори, дрони, військову амуніцію та надають найнеобхідніші медикаменти.
Активна діяльність бренду отримала резонанс не тільки в Україні, але й світі. Зокрема, у дослідженні ООН United Business for Ukraine зазначили, що "Фармак" є однією із компаній, яка не тільки зуміла допомогти країні у найскладніший час війни, але й постійно дбала про майбутнє держави.
АЗК ОККО: руйнування, швидка реакція та рекордний прибуток
Наприкінці червня стало відомо, що унаслідок бомбардувань українських міст зі сторони Росії, зруйновано 2 нафтобази компанії ОККО: одну – у Житомирській області, іншу – у Львівській. Ще майже 40 АЗК мережі були недоступними для експлуатації через окупацію територій та початок активних бойових дій.
"ОККО" відновлює роботу в деокупованих регіонах / Фото "ОККО"
Всупереч цьому мережі вдалося досить швидко адаптуватися до нової реальності. Буквально за місяць після новин про пошкодження компанія повідомила, що прибуток за перше півріччя 2022 року на 20% перевищив показники минулого року. В умовах війни, дефіциту пального, росту курсу долара та черг на заправках чистий прибуток ОККО склав 3 мільярди гривень. І це лише за пів року.
Такі показники пов'язані насамперед із тим, що компанія однією із перших запустила системні поставки імпортного пального автотранспортом з Європейського Союзу.
Була можливість завозити продукт через західні кордони. Ми швидко відреагували на це діло. Благо, у нас прекрасні контакти з великими трейдерами. І ми зразу, 25 лютого, підняли всі свої зв’язки в Європі, продзвонили постачальників, уклали нові контракти за попередньою оплатою,
– розповів перший віцепрезидент ОККО Василь Даниляк.
Епіцентр: втрата магазинів, робота онлайн та нові магазини у Києві та Львові
Російське вторгнення відбилося і на мережі торговельних центрів "Епіцентр". Як розповіли представники компанії, безліч магазинів на окупованих територіях були пограбовані та знищені росіянами. Внаслідок бойових дій руйнувань зазнали ТЦ у Чернігові, Маріуполі та Бучі загальною площею 59 157 квадратних метрів. Крім цього, один із ракетних ударів по столиці знищив 5 магазинів мережі у ТРЦ Retroville, а ще один пошкоджений ТЦ розташований у Харкові.
Сьогодні торгові центри мережі "Епіцентр" продовжують здійснювати торговельну діяльність у тих містах, де це безпечно. Підтримувати зв’язок із клієнтами допомагає робота в онлайні. Тут комунікують із людьми та приймають замовлення. Служба доставки не зупинялася і продовжувала роботу у відносно безпечних локаціях.
Мережа Епіцентр продовжує розширюватися / Фото фейсбук "Епіцентр"
Всупереч обставинам, які не сприяли роботі ритейлу, в умовах воєнного стану, "Епіцентр" зміг відкрити два торгові центри нового формату у Києві та Львові. Окрім будівельних товарів, тут облаштовані продуктові супермаркети з фудкортом Food Market, спеціалізовані відділи, дитячі магазини із зоною розваг.
Intellias: падіння попиту та глобалізація
ІТ-галузь очікувано виявилася найбільш стійкою перед зовнішніми загрозами. За даними Асоціації IT Ukraine, 92% компаній на ринку мали чіткі плани дій на випадок війни, якими, на жаль, довелося скористатися.
Для львівської IT-компанії Intellias війна почалася з евакуації працівників, закриття сербського офісу (через проросійську політику країни) та замороження проєктів зі сторони замовників. До Кракова, Львова та Івано-Франківська вдалося вивезти 1 000 працівників із гарячих точок України. При цьому, за словами співзасновника Intellias Віталія Седлера, організація переїзду майже не вплинула на робочі процеси.
Більше непорозумінь вносили самі клієнти, які впродовж перших днів вторгнення вирішили скоротити наймання працівників з України. У компанії діляться: якщо до війни заходили 4 – 8 замовників на місяць, впродовж березня вдалося залучити лише двох.
Утім, Intellias продовжував виконувати глобальну стратегію та відкривати нові офіси по всьому світу. Так, з 24 лютого на карті локацій компанії з’явилася Португалія, Іспанія, Хорватія, Болгарія та 3 нові офіси у Польщі.
IT однозначно витримає цю війну, сумнівів немає, бо ми гнучкі, можемо працювати в різних умовах,
– підсумовує Седлер.
Нова пошта: від ризику закриття до розширення в ЄС
На відміну від IT, логістичний ринок зазнав значних втрат. Насамперед через те, що велика кількість територій була відрізана від сполучення. Приміром, у компанії "Нова пошта" обсяги доставки впали на 95%. А внаслідок атак постраждали термінали Харкова та Миколаєва.
Наприкінці липня компанія оцінювала прямі збитки від бойових дій в 1 мільярд гривень.
Щоб вижити, "Нова пошта" скоротила мережу відділень на 80%, відправила в простій близько 1500 працівників та знизила зарплати тим, хто залишився. Топменеджери повністю відмовилися від прибутку до стабілізації ситуації.
Оптимізація процесів допомогла компанії вийти "в нуль" уже у квітні. Наприкінці липня 75% мережі працювали, а обсяг відправлень досягнув 90% від довоєнного рівня.
Поряд зі звичними послугами компанія пропонувала біженцям відправити особисті речі за кордон. Це теж дало свої результати та показало, що бізнес готовий розвиватись і рости.
"Нова пошта" відкриває відділення у Польщі / Фото "Нова пошта"
Відтак одна із цілей компаній на 2022 рік – відкрити у Польщі 10 відділень. Як пише у фейсбуці співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк, це станеться вже незабаром. Також він натякнув на наміри компанії вийти на литовський та шведський ринки. У "Новій пошті" заявили, що розглядають нині усі країни Європи, як потенційні для діяльності ринки.
Налагоджуючи глобальні процеси, бізнес не забуває й про українців. Так, зараз "Нова пошта" є однією із найшвидших компаній, які перезапускають відділення в деокупованих регіонах України.
Що далі
Як свідчать результати досліджень Європейської Бізнес Асоціації, у повному обсязі працюють 44% українських компаній, ще 53% відновили діяльність із певними обмеженнями. При цьому 56% респондентів готуються до ударів по критичній інфраструктурі, транспортній мережі та підприємствам, 53% – до перебоїв зі зв’язком та Інтернетом. 82% – проводять підготовку на випадок перебоїв з постачанням води, газу, електроенергії.Водночас держава активно йде підприємцям на зустріч та закликає бізнес відновлювати роботу. Уряд знизив податки та дозволив платити 2% з обороту замість 20% ПДВ. Для підприємців першої та другої груп сплата ЄСВ стала добровільною.
Мінекономіки повідомило, що 761 підприємство релоковане до безпечних регіонів України. 80% з них вже відновили роботу на новому місці.
Ці фактори створюють хороші передумови до швидкого відродження бізнесу, що постраждав від цинічної навали російських військ. І поки триває деокупація, а Україна страждає від обстрілів, вітчизняний бізнес демонструє небачену раніше стійкість. І те, як він функціонує в нинішніх реаліях, нагадує гордого фенікса, який відроджується та стає ще сильнішим.