Росія перевіряє НАТО на міцність: чи готова Європа до прямої війни з Москвою

Москва свідомо й цілеспрямовано піднімає градус ескалації, б'є по логістичних вузлах, кошмарить прикордоння та залякує ядерною зброєю. Чи готова Європа до прямого зіткнення з Росією і як вона реагує на ці виклики? Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Тестування систем і сліпих зон НАТО

У Німеччині невідомий безпілотник розбився лише за 1 кілометр від ключової бази Бундесверу у Вунсторфі, яка забезпечує військову логістику. І це вже не перший сигнал, адже раніше Берлін офіційно поклав на російські спецслужби відповідальність за спробу диверсії в аеропорту Лейпцига.

Паралельно у Польщі та Литві фіксують схожі інциденти Міністри оборони двох країн уже домовилися координувати розслідування та обмінюватися розвіданими щодо невідомих БПЛА.Водночас у районі Сувальського коридору армія Лукашенка розпочала раптові навчання.

Географія маневрів говорить сама за себе: Сувальський коридор – ділянка польсько-литовського кордону між Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Для НАТО він має стратегічне значення, оскільки суходолом з'єднує країни Балтії з рештою території альянсу.

Ці навчання – це традиційний інструмент військово-політичного шантажу. Маневри білоруської армії покликані скувати резерви польських та литовських сил на східному кордоні й перевірити, як швидко НАТО може розгорнути передові сили підтримки.

Росія не просто запускає безпілотники – вона сканує час реакції європейських систем ППО, виявляє сліпі зони навколо стратегічних авіабаз та перевіряє маршрути патрулів. Усі ці дії спеціально балансують нижче порогу відкритого нападу, щоб не допустити застосування статті 5 Вашингтонського договору та паралізувати політичну волю європейських лідерів.

Методичка в стилі взимку 2021 року

Паралельно із пересуванням техніки та диверсіями Кремль запускає інформаційний пресинг. Глава МЗС Росії Лавров знову лякає "дуже короткою" ядерною війною, а російські депутати та пропагандисти цинічно стверджують, нібито це Європа готує напад на Росію.

Ця риторика повністю копіює методички, які окупанти використовували взимку 2021 – 2022 років перед повномасштабним вторгненням в Україну. Російська пропаганда на федеральних каналах уже відкрито нормалізує для власних громадян думку про те, що удари по європейських столицях є неминучими.

Головна мета цієї ескалації – створити атмосферу страху, аби колективний Захід злякався тактичної ядерної зброї та змусив Україну капітулювати. Втім, на відміну від минулих років, залякувальний спектакль Кремля дає протилежний ефект.

Німеччина переходить на рейки оборонного сценарію

Якщо раніше у Європі намагалися не провокувати Москву, то сьогодні відповідь формується у практичній площині. Німеччина активно готується до можливої війни з Росією, яку міністр оборони Борис Пісторіус прогнозує до 2029 року.

Зараз по всій країні проводять інвентаризацію системи охорони здоров'я та цивільної інфраструктури. У місті Ульм вже готують до розконсервації підземний госпіталь 1979 року побудови, зведений за часів холодної війни на випадок ядерного удару, а цивільних хірургів масово відправляють на військові курси з травматології.

Німецька влада чітко усвідомлює: у разі нападу Росії на країну НАТО Німеччина стане головним логістичним та медичним вузлом. Тому модернізація цивільно-військової взаємодії та підготовка до прийому сотень тисяч поранених стартувала негайно.

Окрім лікарень, Берлін розробив закритий план на 1200 сторінок, який перетворює країну на транзитний хаб НАТО.  Також виділено понад 160 мільярдів євро на адаптацію цивільних мостів і залізниць, щоб вони витримували важкі танки. 

А ще у Бундесвері запустили нову модель військового обліку, де всім 18-річним надсилають анкети готовності до служби з перспективою повернення обов'язкового призову. 

Власна "стаття 4" для Європи та роль України

Реагує і Варшава: Польща переводить сили безпеки в режим підвищеної готовності, будує фортифікації в межах програми "Східний щит" та піднімає авіацію під час російських атак на західноукраїнські прикордонні райони.

Естонія і Латвія закупили й уже встановлюють понад 600 залізобетонних бункерів вздовж східного кордону, риють десятки кілометрів протитанкових ровів і встановлюють "зуби дракона". Литва розгорнула 27 контрмобільних інженерних парків – спеціальних логістичних баз на кордоні з Калінінградською областю та Білоруссю: мінні загородження, їжаки та бар'єри там можна розгорнути за лічені години.

Та найголовніше – оборонні бюджети країн Балтії підняли до безпрецедентних для НАТО 5% ВВП.

Тим часом у Брюсселі закликають діяти ще радикальніше. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити Європейську раду безпеки та запровадити для Євросоюзу власний Протокол про надзвичайну безпеку – фактично аналог статті 4 НАТО.

Це спроба унеможливити блокування рішень окремими проросійськими чи переляканими країнами та реагувати на гібридні загрози без огляду на Сполучені Штати. І надзвичайно важливо, що до цього нового безпекового формату офіційно залучають Україну. У Брюсселі нарешті зрозуміли: вистояти проти Росії можна лише разом із нашою державою, інтегрувавши реальний бойовий досвід українських воїнів.