Жити із планом повернення
Людмила Веремій працює заступницею селищного голови Чернігівки, що у Бердянському районі Запорізької області. Наприкінці квітня 2022 року жінка виїхала на підконтрольну Україні територію. До того два місяці намагалася допомогти громаді.
Ми не могли залишити людей, тому що від початку окупації там припинилося взагалі все. І перш за все, не завозили хліб. Згодом повний склад селищної ради запросили російські військові на "бесіду". Після чого ми вирішили виїхати. Зранку мені зателефонували та сказали, що маю 10 хвилин на збори. Зібрала рюкзак і покинула домівку,
– згадує Людмила.
Читайте також Допомога для ВПО: кому скасують щомісячні виплати
Переселенка Людмила Веремій / Фото ГО "МейнСтрим"
У Запоріжжі жінка усвідомила, що буде повертатися додому, щойно громаду звільнять, тому має завчасно готуватися. Тоді ж ГО "МейнСтрим" розпочала проєкт "Шлях додому". Про проєкт жінка дізналася від організаторів, з якими раніше співпрацювали в межах культурних заходів.
Разом з іншими переселенцями Людмила відвідувала лекції та тренінги з мінної безпеки, домедичної допомоги.
Тренінг з тактичної медицини / Фото ГО "МейнСтрим"
Ми вже тепер знаємо, що у нас 80 відсотків територій заміновано. І це буде дуже небезпечно. Нам важливо було, щоб не тільки ми там могли працювати як апарат громади, а щоб наші люди максимально отримали знання з тактичної медицини,
– каже Людмила Веремій.
Також Людмила вчилася, як розробляти майбутню програму відновлення своєї громади. "Без цього документа ми не зможемо претендувати ні на які програми, ні на які фінансові підтримки громади. Тому вже зараз це намагаємось створити. Це ще недопрацьовані розділи, плани, фотоаналізи, але вони вже є і вони ляжуть в основу нашої програми відновлення громади", – говорить переселенка.
Тренінг від ГО "МейнСтрим" / Фото ГО "МейнСтрим"
Важливо готувати людей до повернення на звільнені території
До повномасштабної війни команда ГО "МейнСтрим" займалася культурними проєктами, але все дуже швидко змінилося. Директорка "МейнСтриму" Олеся Лапікова розповіла: спочатку працювали як волонтерський хаб, згодом почали розробляти проєкт щодо молодіжної політики для тимчасово окупованих територій.
Потім вирішили з проєктом "Фенікс" від Фонду Східна Європа виробити єдину схему і підготувати ядро громад, які будуть повертатися на звільнені території. Так і виник проєкт "Шлях додому", який тривав пів року,
– каже Олеся.
Тренінг про те, як відбудувати громаду / Фото ГО "МейнСтрим"
Волонтери отримали грант та організували тренінги для представників релокованих громад і мешканців, які знають, що будуть повертатися після звільнення. Понад 800 людей з 18 громад Запорізької області долучилися до проєкту за пів року. Навчали їх працівники ДСНС, військові, правоохоронці, економісти, представники обласної влади.
Ми провели 12 тренінгів з реагування в кризових ситуаціях, 3 поглиблені заняття з домедичної допомоги та тактичної медицини, 6 лекцій щодо поведінки на деокупованих територіях, 5 спеціалізованих тренінгів для розробки стратегічних планів відновлення економіки громад, тренінги з залучення громадян до прийняття суспільно важливих рішень та інше,
– розповідає Олеся Лапікова.
Також учасники склали дорожню мапу повернення на звільнену територію. Це посібник, де вказано, які технічні засоби потрібні під час повернення, та як діяти щонайперше.
Тренінг у рамках проєкту "Шлях додому" / Фото ГО "МейнСтрим"
Загалом 38 громадських організацій в Україні отримали грантову допомогу та навчання від Фонду Східна Європа з проєктом "Фенікс", щоб мати змогу працювати та підтримувати переселенців у різних областях.
Тема ВПО – це не просто про облаштування людей на новому місці й труднощі, пов'язані з їхньою адаптацією, а й нові компетенції, нові ідеї, можливості. Маємо безліч прикладів, коли підприємці перевозять бізнес та створюють робочі місця в новій громаді, громадські організації, що пожвавлюють місцевий громадський сектор. Тож потрібно всіляко цьому сприяти,
– каже грантова координаторка Фонду Східна Європа Марина Гопко.
Після звільнення рідної Чернігівки Людмила Веремій понад усе хоче прогулятися вулицями селища та відвідати усіх рідних та знайомих, які там залишились. І поділитися отриманими знаннями з жителями громади.
"Команди, яка зараз тут, недостатньо для того, щоб організувати роботу там, на місцях. Будемо навчати та тренувати. Потрібно буде поставити в кожному селі та селищі пункти допомоги, "Пункти незламності" для того, щоб люди могли приходити й отримувати все необхідне", – ділиться Людмила.