Війна – це не лише ракети: як живуть українці в окупації

Моніторингова місія ООН набралася сміливості

Після десятиліття досить обмежених і нерішучих висновків щодо порушень прав людини на окупованих територіях України, Моніторингова місія ООН вразила безпрецедентною сміливістю в констатації задокументованих порушень міжнародного права.

До теми Чого насправді росіяни домагаються обстрілами Сумщини

Річ у тому, що масштаб і систематичність протиправних діянь держави-агресора, здається, вразили навіть найбільших скептиків. Фактично, окуповані території керуються терором і залякуванням цивільних, ліквідацією нелояльних та перевихованням, як дітей, так і дорослих.

У звіті вказується на демонтаж основних прав і свобод людини, придушення інакомислення, знищення української системи врядування, протиправне поширення власного законодавства, нав’язування громадянства держави-агресора, викорінення української культури та ідентичності, що має вплив на кожен аспект повсякденного життя цивільних.

Постраждалими від дискримінаційного переслідування стають не лише ті, хто несе загрозу для безпеки окупаційної держави. Росія бореться з усіма, хто виступає проти окупації.

Попри те, що це вже не перший у 2024 році звіт від структури ООН, Моніторингова місія не дублювала, а поглибила дослідження порушень, на які звертали увагу інші експерти. Зокрема, важливими є задокументовані патерни щодо розграбування приватних помешкань, бізнесу, культурної спадщини, медичних та освітніх закладів.

Це не спорадичні ексцеси російських військових, а політика додаткового заохочення Росії до участі в агресії проти України. Крім того, розграбування мали негативний вплив на гарантування інших основоположних прав людини: права на життя, на здоров'я, на достатнє харчування, на житло.

Як росіяни знущаються з українців в окупації

Моніторингова місія стала більш рішучою, ніж МАГАТЕ, в підкресленні загроз, які виникли у зв'язку з систематичним пригніченням та порушенням прав робітників Запорізької атомної електростанції. Ядерна безпека не лише України, але й регіону в цілому більше не може бути гарантованою через умисні дії Росії.

Зауважте Не тіньовим флотом, а цілком відкрито: які країни ЄС перевозять російську нафту

Експерти також перейшли від розуміння культурної спадщини як об'єкту протиправного нападу за міжнародним гуманітарним правом до розгляду культури крізь призму прав людини. На думку Місії, злочини проти культурної спадщини значно зменшують потенціал для підтримки, вираження та розвитку ідентичності людини у її повному розмаїтті. Цікаво, що експерти наголошують: на окупованих територіях Росія нав'язує окрему версію російської ідентичності. Відтак, "новорос", "малорос", "окраїнець" є штучними конструктами, які стали основою для дискримінаційного переслідування.

Значна частина звіту присвячена "перевихованню" українських дітей, репресіям щодо вчителів і адміністрації навчальних закладів. Обидва діяння впливають на забезпечення права на освіту та відсутність належної освіти як такої.

Своєю жорстокістю вражає прискорена інтеграція нових окупованих територій до складу Росії. Місія детально описала потрійну систему встановлення контролю над загарбаними регіонами України.

• Спочатку відбувається підкуп, погрози або заміна очільників місцевих органів влади;
• далі поширюється російська правова система;
• врешті – українців примушують засвідчити лояльність до агресора шляхом нав'язування його громадянства.

Ці діяння є порушенням відразу трьох міжнародно-правових режимів. Патерновими є практики російських агентів впливати на дорослих через погрози позбавити батьківських прав і передати дітей на виховання родинам у Росії.

Серед інших міжнародних злочинів вкотре було згадано свавільні затримання й насильницькі зникнення, катування, нелюдське поводження та сексуальне насильство, депортації й примусове переміщення як дітей, так і дорослих.

Цікаво Російські пропагандисти роблять Лукашенку недвозначні натяки

Окупанти відчувають безкарність

Одним з основних чинників широкомасштабного й систематичного насильства російських агентів над цивільними з окупованих територій є безкарність. Росія відкрила кримінальні провадження лише за 4 епізодами неправомірних діянь власних агентів:

• два випадки вбивства,
• один – тортур,
• один – примусової праці.

Ба більше, насильство не тільки не попереджується та не карається, воно заохочується. У червні 2023 року в Росії ухвалили закон про фактичну амністію військовослужбовців за більшістю з серйозних порушень міжнародного гуманітарного права й міжнародного права прав людини.

Хоча в Україні кількість зареєстрованих воєнних злочинів і злочинів у зв'язку з агресією сягає 128 тисяч, ефективність та швидкість розслідувань залишається помірною у зв'язку з навантаженням на систему, відсутністю доступу до окупованих територій, постраждалих осіб та зловмисників. У кількох державах відбуваються провадження проти російських агентів за принципом універсальної юрисдикції. Міжнародний кримінальний суд видав 4 ордери на арешт.

Подібна динаміка дозволяє продовжувати російським збройним силам та окупаційній владі здійснювати порушення міжнародного права в атмосфері повної безкарності.

Належні рекомендації з низьким потенціалом виконання

Звіт Місії завершується переліком рекомендацій для Росії, України й міжнародної спільноти в цілому. Вони є комплексними та, зокрема, стосуються негайного виведення російських військ з усіх окупованих територій. Проте, належне виконання рекомендацій потребує тиску на Росію через систему ООН, в якій держава-агресор залишається одним зі світових поліцейських.

Водночас зупинити порушення прав людини має також Україна. Протягом 2 років повномасштабного вторгнення вже низка організацій звернула увагу на недоліки законодавства й поводження українських органів влади з особами, які підозрюються в колабораціонізмі.

Війна – це не лише ракетні обстріли. Не всі українці, які хотіли, змогли покинути окуповані Росією території. Метою відновлення суверенітету є не тільки утвердження територіальної цілісності України, але й повернення її громадян до безпечного й гармонійного середовища, де повага до прав людини, демократія і верховенство права не є пустими словами.