73-річна мати та прикутий до ліжка батько щодня вмикали телевізор із надією почути хоч якусь звістку про сина. А тепер Анатолій Кучер через два роки війни та полону переступив поріг рідної хати.
Хочеться плакати, але я тримаюсь. Дуже радий, що батько дочекався мене. Я боявся, що його вже не побачу,
– поділився першими емоціями Анатолій Кучер.
Зустрічати звільненого бранця до Києва їздив його брат Сергій. До армії чоловіки пішли в один день, але опинились у різних підрозділах. Сергій демобілізувався вчасно, а от брата з полону довелось чекати майже два роки.
Читайте також: Як звільнених з полону волинян зустрічали на рідній землі
У полон Анатолій потрапив навесні 2016 під Красногорівкою. Чоловік згадує, як 15 днів разом із трьома побратимами вони сиділи в окопі, за кількасот метрів бачили позиції бойовиків. Анатолій за спеціальністю сапер, саме тому він пішов у так звану "сіру" зону розставляти розтяжки та міни. Там у лісосмузі і потрапив у полон бойовиків.
Попри пережите зараз чоловік думає про повернення до побратимів. Батьки проти такого рішення сина, втім чоловік стоїть на своєму. Готується до проходження медкомісії та налаштований їхати захищати Україну.