Неможливе можливо! Це гасло всесвітньо відомого бренду adidas як ніщо краще відображає історію його засновника, сина простого баварського трударя – Адольфа Дасслера.
Історія його успіху почалася у 20-х роках – у час, коли у Німеччині панувала повоєнна розруха та хаос. Щоб якось звести кінці з кінцями, родина Дасслерів з містечка Герцогенаурах запускає скромний сімейний бізнес – зі старого військового обмундирування, якого після війни було вдосталь, шиють домашні капці та ортопедичне взуття для інвалідів. Розрахунок був очевидним – скалічених війною тоді було чимало. Хто б міг тоді подумати, що світову славу та визнання баварським шевцям принесе спорт.
1925-го молодший з братів – Аді, пристрасний фанат футболу, придумав і втілив у життя небувалу ідею – бутси з металевими шипами, які додавали спортсменам стійкості на полі. Революційне взуття дуже скоро стало основою сімейного виробництва, а спортивні звитяги атлетів, взутих у "шиповки" Дасслера, виявилися найефективнішою рекламою їхньої продукції. Вже через десять років Дасслер став розробником 30 різних пар взуття для одинадцяти видів спорту. На нього працювали майже 100 робітників.
Окрилений першими успіхами, підприємливий Аді зазіхає на олімпійські висоти: береться шити взуття для учасників Олімпіади. 1936-ий рік для сімейного бізнесу став тріумфальним: американський бігун Джессі Оуенс у взутті Дасслерів завоював 4 "золота" берлінської Олімпіади і встановив 5 світових рекордів.
Спортивні перемоги безпосередньо відобразилися на бізнесі: продажі сягнули півмільйона німецьких марок; щоб покрити попит, довелося відкрити ще одну фабрику. Підприємство щоденно випускало тисячу пар взуття.
Коли успіху Дасслерів уже нічого, здавалося б, не може помішати, спалахує Друга світова війна. Як наслідок – братам доводиться повертатися до того, з чого починали – шити взуття із залишків військової амуніції.
Після війни Аді взяв управління компанією у свої руки. Розділивши бізнес з братом Рудольфом, він створює власну фірму, яку, за абревіатурою свого імені, називає adidas; та додає до символіки бренду третю косу смужку.
Компанія продовжує експериментувати – справжнім ноу-хау стали бутси зі змінними шипами, які підлаштовуються під погодні умови.
Для просування нового бренду Аді обрав старий перевірений метод – присутність на міжнародних спортивних першостях та олімпіадах.
Комерційний успіх Аді Дасслер завжди ставив на друге місце – на першому залишалася невгамовна любов до спорту. Його енергійності можна було тільки позаздрити. У свої 75 Аді все ще грав у теніс і плавав у басейні. А справами фірми займався до самої смерті.
У травні 2006 року на малій батьківщині засновника adidas увіковічили у бронзі. Аді Дасслер сидить у другому ряду стадіону свого імені, серед "глядачів". Непохитний, як і його віра та цілеспрямованість, безжурний, він – простий швець, який став мільярдером, тримає в руках футбольну бутсу, що підкорила увесь світ.
