Вступити на бюджет зазвичай дуже не просто: 10 претендентів на 1 місце – досить звичний розклад. Та й вчитися у медуніверситеті також не легко. Проте бути лікарем – досі престижно. Хоча, ну як, престижно, радше, як і з політикою: за вдалих обставин та "правильних" діях можна отримувати гроші й нічого особливо не робити, лиш слідкувати за тим, аби "система" працювала. Доволі мало хто йде у лікарі з бажанням допомагати людям.
Отож, доволі показовими стали результати ліцензійного іспиту. Якщо з українською частиною більшість інтернів впорались, то міжнародний тест – провалили. Скласти субтест за стандартами оцінювання в США змогли лише 3% майбутніх медиків. У міністерстві впевнені, що якісна медицина неможлива без належної підготовки. А починати її треба з відсіювання слабких абітурієнтів.
Читайте також: Їх вбила відсутність медреформи: під стінами Ради вимагали змін до медичного законодавства
Цьогоріч пропонували встановити рубіж – допустити до конкурсу лише тих, хто набрав 150 балів за ЗНО. А це, за 5-бальною системою – 3+. Проте, така ініціатива виявилася до смаку не всім. Проти виступила, зокрема, голова комітету охорони здоров'я Ольга Богомолець.
Мовляв, правила змінили вже після того, як абітурієнти зареєструвались на тестування. Тож вступники не мали шансу обрати іншу спеціальність. Саме тому міністр освіти і скасувала поріг у 150 балів для абітурієнтів медичних вишів.
Однак, додала вона, це тимчасове рішення. У провідному виші країни - Національному медичному університеті імені Богомольця не проти прохідного рубежу у 150 балів. Такий поріг уже діє для профільного предмету. Того, хто на ЗНО з біології набрав менш як 140 балів, до конкурсу не допускають. Та навіть, якщо слабкому абітурієнту вдасться стати студентом, це не означає, що він виш закінчить.
