Угода стала одним з перших компромісів у багаторічному процесі розподілу. Росія вперто не бажала віддавати Україні бойові кораблі, наводячи різні причини.
Після розпаду Радянського Союзу у 1992 році Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної належності. Та частина офіцерів флоту за подачі Москви збунтувалася проти нової влади.
3 серпня 1992 року Кравчук та Єльцин домовилися поділити флот навпіл. Але Москва, скориставшись сум'яттям, підступно загарбала усі кораблі собі. Також росіяни відмовлялися покинути Севастополь, мріючи про його передачу Росії.
Тому 9 червня 1995 року Кучма і Єльцин вирішили поділити флот: 18,3% кораблів до ВМС України і 81,7% суден — до ВМС РФ. Військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації перейшли під контроль ВМС України.
У спадок від радянського військового флоту Україна отримала усілякий непотріб, в той час як усі найновіші розробки в кораблебудуванні відійшли до Росії. За 2 роки було підписано фундаментальну угоду, згідно з якою Чорноморський флот мав базуватися в Україні до 2017 року.
У 2010 році завдяки неправомірним діям президента Віктора Януковича та за посібництва "Партії регіонів", "Блоку Литвина" та Компартії термін перебування чорноморського флоту РФ було продовжено аж до 2042 року. Натомість Україна отримала сумнівну знижку на газ, яку росіяни самі ж не хочуть визнавати.
Із окупацією Криму Росія заявила, що угода про базування чорноморського флоту з Україною втратила чинність. Київ оскаржує рішення в міжнародних судах.