Хлопець народився в містечку Лубни Полтавській губернії, де батько володів невеликим помістям, а мати була простою жінкою з роду запорізьких козаків. Їхній шлюб виявився недовготривалим. Мачуха ж пасинка не злюбила, що змусило Афанасія вже у 14 років перебратися до Петербурга до свого дядька.
На гроші батька розраховувати не міг, тож закінчив безкоштовні морехідні класи й отримав свідоцтво штурмана дальнього плавання, а в Академії мистецтв пройшов вечірні курси малювання. От і все. З таким багажем знань 23-річний Афанасій прибуде в Корею.
Читайте також: Козаки майже не носили шароварів та не билися гопаком, або "деміфологізація" історії України
Німецький барон швидко розгледів потенціал українця і прийняв його на роботу землеміром та виконробом, а згодом ще й довірив заведення будівлі для морської митниці. Дрібні проекти дозволили накопичити практичний досвід, так що 1890 року Середина-Сабатіна обирають архітектором для спорудження Російської дипломатичної місії. Вона стала справжньою революцією. По-перше, її збудував перший у Кореї іноземний архітектор.
По-друге ж, будівля нагадувала італійську віллу, тож стала першим зразком європейського будівельного мистецтва в Сеулі, і наостанок – від нього спускався перший громадський парк Кореї. Раніше прогулянки в тіні розлогих дерев були привілеєм лише королівської родини.
Ця будівля стала візитною карткою Афанасія, і відтоді кількість замовлень стрімко росла, причому переважно від головного монарха – Коджона.
Читайте також: Темна шкіра, світлі очі: як виглядали люди, які жили на території Європи 10 тисяч років тому (фото)
У 1897 році українець зводить Ворота незалежності, які стали символом подолання багатовікової залежності від Китаю. Для Європи традиція споруджувати арки до пам'ятних подій була звичною, а для корейців стала новинкою. Саме за вміння поєднувати азійський та європейський стиль Афанасія цінували найбільше. Країна тільки починала відкриватися для світу, тож в архітектурі намагалася відмовлятись від нав'язаної Китаєм культури.
Показово, що навіть для імператорського комплексу Кенунгун Середин-Сабатін побудував 4 палаци в європейсько-азійському стилі – це було остаточним сигналом, що верхівка країни приймає західні традиції.
До наших днів зберігся тільки палац Чонгванхон – "Павільйон умиротвореного споглядання", де імператор приймав послів іноземних держав, пив каву та слухав виконавців, які грали на європейських музичних інструментах.
Останнім відомим творінням Сабатіна був перший європейський готель Кореї Sontag – зведений за кошти німкені Антуанети Зонтаг. Саме тут любили зупинятися дипломати. підприємці та мандрівники.
Щоб дізнатись більше – дивіться новий випуск програми "Зроблено в Україні".