Для переламу на фронті у нас є півтора місяця

Чому недостатньо просто натиснути на ворога, щоб він втік

Натомість обіцяють примарний вступ у НАТО (гарантій – жодних). Я попереджав про такий сценарій неодноразово ще до початку нашого контрнаступу.

Читайте також Зловживання правом й доктрина "чистих рук": як позбавити Росію підстав для маніпуляції

Немає сумнівів, що цей вкид – не останній. Їхню появу провокує ситуація на фронті, яку можна характеризувати як динамічну рівновагу: ЗСУ тиснуть на окремих ділянках, ворог намагається робити те саме на інших.

Причини ситуації, що склалася, достатньо прозорі.

• По-перше, ми самі намагалися лякати ворога нашим переможним літнім наступом. Таки досягли свого: ворог злякався. Він почав закопуватися у землю, мінувати все навкруги, форсувати виробництво всіх видів зброї.
• По-друге, ми все ще не розуміємо мотивацію ворога. Наша мотивація абсолютно зрозуміла: українські герої захищають своїх рідних, свою землю, свою державу. Оскільки нічого подібного в агресора нема, бо він веде загарбницьку немотивовану війну, то виникає хибне відчуття, що треба ще натиснути, й ворог зламається і побіжить. А це не так.

Окупантів мотивує, в першу чергу, страх. Російський генералітет боїться Владіміра Путіна. Полковники бояться генералів. І так далі до рядового бійця, який боїться власного командира взводу більше, ніж ЗСУ. До речі, наші касетні боєприпаси дієво виправляють цей баланс страху.

Важливо Я не втомився за 9 років війни, а комусь набридли сторіс про донати

Коли поставлять крапку з контрнаступом

Крім того, ми недооцінюємо російську покірність. Росіян женуть на несправедливу війну, на смерть, а вони підкоряються, бо не бачать жодної іншої перспективи. Навіть жінки не наважуються масово протестувати, щоб врятувати своїх чоловіків, синів, братів.

До розгрому окупантів на території України нічого в недоімперії не зміниться. А нам не дають достатньо зброї для такого розгрому: і тому, що її реально замало, і тому, що у Заходу нема чіткого алгоритму, що робити з ядерною Росією, яка почне розпадатися.

Щодо розбіжностей та суперечок, які буцімто виникли між політичним і воєнним керівництвом країни, тобто, між Володимиром Зеленським та Валерієм Залужним. Так, робочі розбіжності існують. Однак вони стосуються не продовження наступальних дій, адже президент Зеленський як раз за успішний наступ ЗСУ, бо тиснути щодо переговорів з агресором будуть саме на нього.

Зауважте Чому бізнесу потрібна Дія: три сценарії інтеграції для спрощення документообігу

У військових є переконання, що наша промисловість недостатньо працює на забезпечення ЗСУ зброєю українського виробництва. Зокрема, ми почали програвати у кількості і якості повітряних безпілотників, а це суттєво ускладнює наступальні дії. Реакцією на це і є нещодавня заява Зеленського щодо необхідності збільшити виробництво безпілотників у рази.

Півтора місяця для переламу на фронті ще є. Крапку можна буде ставити лише коли почнуться дощі, які практично унеможливлюють наступальні дії, а також, коли будуть вичерпані всі наші резерви. На сьогодні принаймні половина таких резервів ще не залучена.