Що об'єднує США, Туреччину та Угорщину

1 квітня 2024, 10:53
Читать новость на русском

Джерело:

Валерій Пекар

У Туреччині, Угорщині, Словаччині та США – скрізь бачимо одну й ту саму картину.

Перетягування політичної ковдри

Урбанізоване, краще освічене, а подекуди ще й в цілому молодше населення великих міст прагне розвитку й мріє про краще майбутнє.

Читайте також Кілька реакцій на бурхливе обговорення ринку азартних ігор

Водночас малоосвічені, часом в середньому старші мешканці малих містечок і сіл прагнуть збереження традицій і мріють про краще минуле. Це призводить до постійного політичного "перетягування ковдри" між модерністами й традиціоналістами.

В умовах демократії нічого страшного в цьому нема, але тоді вибори виграє невеличка група switchers – "перекиданців", – які тримають політичну "золоту акцію" й додають свої голоси то одному, то іншому табору. Так вони примушують політичну систему почергово тиснути то на одну, то на іншу педаль цього велосипеда й таким чином тримати баланс.

Але для того, щоб нічого страшного не сталося, треба зберегти демократію, передусім плюралізм в медіа. Інакше відбудеться "демократична консервація" за угорським зразком, така приваблива для певних українських політиків.

В умовах відсутності демократії невдоволення позбавлених голосу традиціоналістів (які більше готові за свої цінності вмирати й менше готові заради них емігрувати) може призвести до реакційної революції, як це сталося в Ірані.

Важливо Соловйов на всю Росію легітимізував убивства українців

Але навіть в умовах демократії сторонам треба навчитися домовлятися, бо відсутність перспектив порозуміння може привести до суспільного розколу й протистояння. Краще не доводити до високого рівня напруги, а для того потрібно навчитися говорити один з одним.

Якщо ми на боці модерністів, то треба думати, як займатися громадянською просвітою традиціоналістів, щоб пом'якшити загрози нашому майбутньому.