Які санкції Україна і світ запровадили проти Росії, та чи мали вони результат?

Хто запровадив найбільше та найменше санкцій проти Росії

Про те, які антиросійські санкції запровадили країни світу і Україна, як вони вплинули на економіку Росії – читайте далі.

Цікаво Така ж міфічна, як і "друга армія світу": навіщо насправді Росії ракета "Сармат"

За понад рік повномасштабної війни санкції проти Росії запровадили 47 країн світу. Першість у впровадженні обмежень проти найбільшого агресора у світі, як і рік тому, утримують США, Велика Британія, Канада, Японія та країни Європейського Союзу. Найменше – по одному виду санкцій, – наклали 7 країн:

• Аргентина,
• Південна Корея,
• Сербія,
• Тайвань,
• Туреччина,
• Філіппіни,
• Чилі.

Решта 148 країн світу не запровадили жодних санкцій проти Росії. Це країни Африканського континенту, Близького сходу та Азії (окрім згаданих вище Японії, Філіппін та Тайваню), а також країни Південної Америки (окрім Аргентини та Чилі). Ці держави продовжують підтримувати економіку країни-окупанта шляхом торгівлі, обміну технологіями тощо.

Як і рік тому, найпоширеніші типи санкцій – персональні проти фізичних та юридичних осіб, а також обмеження торгівлі з Росією. Як правило, вони передбачають таке:

• санкції проти фізичних і юридичних осіб. Під персональні санкції різних країн світу потрапили російські чиновники, бізнесмени, банкіри та олігархи, які фінансують оборонний сектор, а також функціонери так званих "Л/ДНР" та військові, які воюють на боці Росії тощо. Обмеження передбачають замороження активів, заборону поїздок країнами. Обмеження щодо компаній передбачають замороження активів та обмеження їх продажу, а також обмеження торгівлі і фінансових операцій;
• обмеження експорту товарів до Росії. Під ці обмеження потрапили товари оборонного або подвійного призначення, які Росія може використати у війні проти України. Деякі країни обмежили постачання до країни-агресора товарів, які використовуються у нафтовій промисловості, машинобудуванні, високотехнологічному виробництві, зокрема літій, квантові технології, електронні компоненти тощо. Країни ЄС та Японія також запровадили обмеження на експорт до Росії предметів розкоші;
• обмеження продажу та імпорту російських товарів. Встановлення додаткових митних тарифів на імпорт з Росії та Білорусі, а також відмову від купівлі у Росії таких товарів як газ, вугілля, сталеві вироби, дорогоцінне каміння, предмети розкоші;
• призупинення інвестицій до Росії. Припинення зовнішніх інвестицій в Росі., припинення грантового фінансування дослідницьких проєктів;
• обмеження російських медіа. Країни ЄС запровадили санкції проти російських державних пропагандистських ЗМІ – Russia Today і Sputnik. Латвія додатково заблокувала 18 російських телеканалів, а США наклали санкції на три контрольовані державою мережі: "Перший канал", "Росія-1" та "ТРК НТВ".

Чи не найактивніше до санкцій долучається Європейський Союз. Він запровадив 11 санкційних пакетів, які передбачають обмеження в різних сферах: торгівлі, фінансах, туризмі тощо. 

Санкції проти Росії чи росіян запровадили понад 50 міжнародних організацій та міжнародних асоціацій. 12 із них виключили Росію або припинили її представництво, зокрема Рада країн Балтійського моря, Рада Європи, Парламентська асамблея ОЧЕС, Європейська організація з ядерних досліджень (CERN), Європейська мовна спілка, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Всесвітня туристична організація, Європейська федерація учасників ринку лізингу.

Призупинила членство Росії і Міжнародна група з протидії відмиванню грошей (FATF), хоча так і не внесла країну-терориста до "чорного списку" попри порушення стандартів FATF і численні вимоги України.

Низка міжнародних організацій припинили співробітництво у вже початих проєктах та скасували нові. Європейське космічне агентство (ЄКА) припинило участь у спільних з Росією програмах дослідження Місяця і навколомісячного простору та у місії із запуску марсохода ExoMars. Європейська агенція безпеки авіації призупинила дію всіх виданих сертифікатів та заборонила надавати технічну допомогу й інші послуги у галузі авіації та космічної промисловості.

Співпрацю з Росією припинили також низка міжнародних освітніх організацій, університетів та дослідницьких установ. До того ж про закриття офісів, припинення інвестиційних проєктів у Росії та Білорусі оголосили Європейський банк реконструкції і розвитку (припинив інвестиції в російські проєкти ще у 2014 році) та Світовий банк. Торгівлю акціями російських компаній припинили Лондонська та Сінгапурська біржі, а Світова федерація бірж виключила російський фондовий ринок.

Які санкції проти Росії запроваджує Україна

Вичерпні підстави для застосування санкцій та їхні види визначає відповідний закон України. Люди або компанії, чия діяльність підриває національну безпеку та загрожує суверенітету держави, можуть втратити право розпоряджатися своїми українськими активами. Ці активи можна стягнути на користь держави, а виведення коштів за межі України обмежити. Підсанкційним компаніям можуть анулювати ліцензії та спеціальні дозволи.

Загалом закон передбачає понад 20 видів санкцій, серед яких заборона участі у приватизації, оренди державного майна, отримання ліцензій та дозволів від Національного банку України, збільшення статутного капіталу підсанкційної компанії, припинення дії торговельних угод, заборона передавання технологій тощо.

На початку повномасштабної війни санкційний процес в Україні відбувався досить повільно. РНБО затвердила перші три пакети санкцій 24 травня 2022 року. Вони містили обмеження щодо двох осіб та двох компаній. Впровадження санкцій прискорилося з червня минулого року.

Станом на початок липня цього року президент Володимир Зеленський підписав понад 40 санкційних пакетів проти понад 6,7 тисячі фізичних та майже 4,3 тисячі юридичних осіб. Таким чином серед усіх країн саме Україна впровадила найбільше персональних санкцій проти людей і компаній, які підтримали або напряму долучилися до війни Росії проти України.

Робота над запровадженням персональних санкцій триває. Згідно із законом, рекомендувати обмеження щодо фізичних та юридичних осіб можуть Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Офіс Президента та Національне агентство з питань запобігання корупції.

Останнє веде активний розшук людей і компаній, причетних до війни в Україні на боці Росії, та формує відповідні списки осіб, до яких варто застосувати санкції. Станом на кінець липня НАЗК рекомендує накласти санкції на понад 16 тисяч фізичних та понад 3 тисячі юридичних осіб.

Кабмін з 24 лютого 2022 року затвердив 22 постанови з рекомендаціями санкцій щодо понад 1 тисячі фізичних та 961 юридичної особи. У Верховній Раді з початку повномасштабної війни нардепи зареєстрували 8 постанов з рекомендаціями санкцій щодо майже 4 тисяч фізичних та 176 юридичних осіб. РНБО бере до уваги ці рекомендації, а також створює санкційні списки самостійно та поступово накладає санкції на рекомендованих суб'єктів.

Важливо Росіяни готуються до нової масованої атаки по Україні: що про це свідчить

Персональні санкції – не єдині, які Україна впроваджує з початку повномасштабної війни. Станом на середину серпня 2023 року, Зеленський підписав укази, а Верховна Рада затвердила постановами 2 пакети секторальних санкцій, тобто таких, які обмежують певну сферу економіки в цілому. Це рішення РНБО про санкції проти Центрального банку Росії, а також проти всіх фінансових установ, які зареєстровані і працюють на території держави-терориста (обмеження впроваджені на 50 років), а також рішення РНБО про секторальні санкції проти Ірану. Санкції проти Ірану передбачають повну заборону торгівлі, транзиту ресурсів, польотів резидентів Ірану на території України та інвестицій у цю країну.

Довідка. Персональні санкції починають діяти, коли президент затверджує своїм указом рішення РНБО. Секторальні санкції відповідно до закону про санкції запроваджуються так: президент затверджує рішення РНБО, а Верховна Рада впродовж наступних 48 годин має ухвалити відповідну постанову, яка остаточно затверджує ці санкції.

Уряд ухвалив постанови з рекомендаціями секторальних санкцій проти Сирії (у квітні цього року) та оборонного сектору Росії та Білорусі (наприкінці липня цього року). Однак рішень РНБО щодо реалізації пропозицій Кабміну наразі немає.

Як Україна обмежує вплив Росії на законодавчому рівні

Персональні санкції проти осіб та компаній – не єдиний спосіб обмежити російський вплив в Україні. З початку повномасштабної війни проєкт "Індекс реформ" нарахував 41 важливу регуляцію, яка містить обмеження чи заборону діяльності в Україні суб'єктів, пов'язаних із Росією.

Більшість таких документів передбачають обмеження у сфері культури, медіа та видавничих послуг, фінансових послуг, а також скасування податкових пільг та заборону зберігання та обробки даних суб'єктами, які мають зв'язки з Росією.

Зокрема, у сфері культури Верховна Рада ухвалила закони:

• про заборону використання на території України російської окупантської символіки та діяльності проросійських громадських організацій;
• заборону гастролей російських виконавців, які підтримали війну проти України;
• заборону розповсюдження книжок та видавничої продукції з Росії та Білорусі тощо.

Крім того, Рада внесла зміни до закону "Про медіа", які забороняють висвітлювати діяльність російської влади без супроводження такої інформації повідомленням про статус Росії як країни-агресора.

Рада також скасувала податкові та митні пільги при імпорті російського наукового обладнання. Крім того, російські громадяни не можуть набути статус е-резидента, який серед іншого дозволяє дистанційно відкрити бізнес в Україні.

Зауважте Чому ракета "Сармат" небезпечна найперше для росіян

Громадянам Росії також заборонено обіймати посади керівників українських держпідприємств, отримувати ліцензії на користування надрами та ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Російським компаніям та громадянам заборонено надавати в Україні фінансові послуги (у зв'язку з цим у липні націоналізували "Альфа-банк", який належав російським олігархам) та провадити аудиторську діяльність. Рада також заборонила передавати персональні дані суб'єктам, які зареєстровані в Росії і державах, які входять з нею до митних та воєнних союзів.

Чи працюють санкції?

Оскільки з початку повномасштабної війни коаліція союзників України впроваджувала санкції досить обережно і обмежено, очікується, що вони матимуть повільний, але довгостроковий вплив на економіку країни-агресора. Також варто пам'ятати, що як до повномасштабного вторгнення, так і після нього російська влада шукала способи уникнути обмежень та адаптуватися до міжнародного тиску. Однак ефект деяких санкцій можна оцінити вже зараз.

З 24 лютого 2022 року країни-союзники запровадили санкції для близько 10 тисяч осіб, відповідальних за війну в Україні. Вони, серед іншого, передбачають замороження коштів і активів російських бізнесменів та наближених до влади людей. Ці особи все ще заробляють гроші в Росії, однак не можуть витратити їх у значній частині світу, так само як і розпоряджатись своєю розкішною власністю, як-от віллами та яхтами у цих країнах.

Чи не єдиною можливістю для деяких із них залишається витрачати гроші всередині Росії, наприклад, на купівлю інших компаній або часток у них.

Велика Британія пішла далі спроб ізоляції російських можновладців: вона пропонує підсанкційним олігархам пожертвувати заблоковані кошти Україні. Наприкінці минулого року Канада арештувала активи підсанкційного олігарха Романа Абрамовича і оголосила про намір передати їх на відновлення України.

Хоча активи держави Росія чи російських олігархів арештовані у багатьох країнах, із конфіскацією цих активів чи передачею їх Україні існують юридичні та політичні складнощі. Зокрема, західні уряди розмірковують, як це узгодити із захистом права власності.

Впроваджені на початку війни обмеження на імпорт та масовий вихід міжнародних компаній з Росії призвели до руйнування логістики всередині країни. Через це росіяни майже відразу відчули дефіцит базових речей: паперу, засобів особистої гігієни, побутової техніки тощо. Обвал ланцюгів постачання призвів до здорожчання виробництва, а отже, і до зростання цін для кінцевих споживачів.

Однак уже в березні минулого року Росія знайшла спосіб обійти обмеження – шляхом паралельного імпорту, тобто коли російські компанії купують заборонений товар в інших компаній, які до цього купили його легально.

Станом на кінець квітня 2023 року паралельний імпорт у Росії сягнув понад 20 мільярдів доларів та призвів до дефіциту на складах у сусідніх країнах. На жаль, за цією схемою країна-агресор змогла відновити імпорт як побутових товарів (хоча далеко не всіх), так і деяких товарів оборонного призначення чи компонентів для них.

Одне з найбільш очікуваних обмежень – заборона імпорту російської нафти морем та обмеження цін на інші види нафти та нафтопродуктів – уже вдарило по доходах Росії. Згідно з аналізом Київської школи економіки, російський експорт сирої нафти та нафтопродуктів упав на 15,6 мільярда доларів, що становить 40% від загальної суми експортних надходжень у IV кварталі 2022 року.

До того ж Росія втратила європейський ринок. Тепер основними імпортерами її нафти є Індія та Китай (майже 75% поставок у І кварталі 2023 року), які, втім, можуть експортувати до ЄС паливо з російської нафти. Хоча Росія все ще може експортувати нафту і нафтопродукти у країни, які не приєдналися до санкцій, вона змушена продавати їх зі значною знижкою.

Рекомендуємо З Путіним все ясно, а чому на саміт G20 не їде Сі Цзіньпін?

Водночас у KSE Institute наголошують на важливості перевірки дотримання західними компаніями санкційного режиму, щоб унеможливити обхід обмежень, а також подальшого зниження граничних цін на сиру нафту та нафтопродукти.

Не достатньо лише посилювати санкції, їх потрібно контролювати

Застосовані країнами світу з початку повномасштабної війни санкції вже істотно вплинули на економіку Росії. За даними KSE Institute, ВВП Росії у 2022 році лише за офіційною статистикою впав на 2,1%, а дефіцит бюджету за 5 місяців 2023 року сягнув 3,41 трильйона рублів або 117% планового показника на 2023 рік. Це змусило уряд країни-терористки активізувати внутрішні запозичення та використання Фонду національного добробуту.

Попри те, що уже впроваджені санкції працюють, Росія все ще здатна забезпечувати життєдіяльність своєї економіки та продовжувати загарбницьку війну в Україні. До того ж вона постійно шукає способи обійти обмеження – шляхом паралельного імпорту та співпраці з країнами, які не приєдналися до санкцій (це, зокрема, Китай, Туреччина, Індія та інші). Росія все ще отримує доходи від продажу енергоносіїв (383,7 мільярда доларів у 2022 році, що є рекордом з 1995 року), мінеральних добрив (16,7 мільярда доларів за 2022 рік), а також алмазів та кольорових металів.

Тому, щоб посилити санкційний тиск на Росію, Україна і країни-союзники мають не лише посилювати обмеження, але й контролювати дотримання санкційного режиму компаніями.

Не менш важливе продовження розшуку і внесення у санкційні списки осіб, які допомагають Росії та підтримують її збройну агресію. Україна вже ухвалила низку законів, які уможливлюють конфіскацію і продаж російських активів задля наповнення бюджету і хоча б часткового покриття воєнних збитків. Крім того, президент підписав закон про створення відкритого Єдиного реєстру санкцій, який міститиме інформацію про всіх підсанкційних осіб і компанії.

Втім щодо персональних санкцій є тривожні "дзвіночки" – деяким олігархам через суд вдається позбутися обмежень. Станом на кінець липня відомо, що Велика Британія зняла санкції з бізнесмена Олега Тінькова та ексзаступника голови "Сбербанку" Лева Хасіса.

Хоча союзники України активно взялися за пошук майна росіян та їхніх поплічників, наразі ці активи не приносять Україні жодної користі. Щоб змусити Росію платити за збитки, міжнародні партнери мають розробити механізм передачі активів росіян на користь Україні. У листопаді минулого року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, якою визнала необхідність створення міжнародного механізму відшкодування Україні воєнних збитків, однак його розробка ще триває.