Вступ до магістратури: чому для бюджету не потрібні 200 балів

Онлайн-школа Connected проаналізувала звіти УЦОЯО та статистику ЄДЕБО за 2023 – 2025 роки. Тому в ексклюзивній колонці для 24 Каналу пояснюю, які бали реально отримує більшість абітурієнтів та яка стратегія підвищить шанси на вступ і бюджет.

Читайте також Вступ до коледжів: на яких спеціальностях буде більше державних місць

Магістратура – це інша логіка конкурсу

Порівняймо вступників, які опинилися на останніх бюджетних місцях на спеціальності "Право" у КНУ імені Тараса Шевченка у 2025 році:

• бакалаврат: 183,457 бала (НМТ складено на мінімум 180 – 195 балів із кожного предмета);
• магістратура: 164,2 бала (та сама спеціальність, той самий університет). Різниця майже 20 балів! 

Результати магістранта в цьому випадку такі:

• іноземна мова – 150 балів;
• ТЗНК (логіка) – 182 бали;
• ЄФВВ з права та міжнародного права – 163 бали.

Якщо на НМТ 160 балів – посередній результат, який взагалі не гарантує успіху, то на ЄФВВ з права та міжнародного права – це винятковий показник. З-понад 9,5 тисяч учасників, які вступали на цю спеціальність торік, цю планку подолали лише трохи більше як 600 осіб (близько 6%). 

Вступ на магістратуру – це своєрідне "обнулення", де загальні бали по країні нижчі, правила інші, і попередні результати навчання більше не мають значення. Усе вирішують іспити ЄВІ (іноземна мова + ТЗНК) та ЄФВВ на більшість спеціальностей. 

Конкурсний бал розраховується заново за чіткою формулою, де кожен блок іспитів множиться на ваговий коефіцієнт. Зазвичай схема така: 

• бал за іноземну мову (ЄВІ) × коефіцієнт приблизно 0,2;
• бал за ТЗНК (ЄВІ) × коефіцієнт приблизно 0,2;
• бал за фахове випробування (ЄФВВ) × коефіцієнт приблизно 0,6.

Блок з іноземної мови (ЄВІ)

Часто причиною нижчих балів є те, що вступникам доводиться знову складати іноземну мову. Більшість із них отримує базові 120 – 140 балів. Це 8 – 12 правильних відповідей із 30. Понад 160 балів набирають трохи більше як 17% учасників. Результат 180+ – це виняток, який показують лише 5 – 6% абітурієнтів. 

Водночас у 2025 році близько 4000 вступників не подолали пороговий бал, а отже, не пройшли на магістратуру за результатами вступної кампанії. Для повторного вступу їм потрібно складати іспит знову.

Результати тесту з англійської мови / Інфографіку надав автор

Українці не володіють англійською на високому рівні. При цьому іспит з іноземної – обов'язковий етап вступу. І хоча на вибір є ще німецька, французька та іспанська, 95% абітурієнтів складають саме англійську. А без регулярної практики вивчити мову до рівня B1 – B2 за кілька місяців неможливо. Проте вимоги до балів цілком залежать від амбіцій та рівня конкуренції.

• У провідних університетах (КНУ, ЛНУ) для конкурентних спеціальностей справді потрібен високий результат – від 165 балів (21+ правильна відповідь).
• У регіональних ЗВО (як-от НУВГП у Рівному чи ДНУ в Дніпрі) у середньому мінімум для бюджету становив 148 балів – 15 правильних відповідей.

За нашим досвідом, щоб набрати 15 – 18 балів на завданнях легкого та середнього рівня, не потрібно знати всю англійську ідеально. Достатньо добре розібратися в базових темах: граматичних часах, пасивному стані, інфінітиві та герундії. Також важливо навчитися працювати з текстами: швидко читати, знаходити ключові слова й зіставляти їх із запитаннями. 

Особливу увагу варто приділити першому блоку, адже лексика в його текстах зазвичай простіша, ніж у другому. У третьому блоці, де перевіряють лексику, радимо вивчити сталі вирази. Їх легше впізнати в тексті, а це допомагає швидше знайти правильну відповідь.

Цікаво В Україні зросла кількість охочих вступити в аспірантуру й магістратуру

Оскільки на 30 завдань є орієнтовно 45 хвилин, головна стратегія – не намагатися розв'язати все ідеально, а взяти максимум балів на типових завданнях.

Тест загальної навчальної компетентності (ЄВІ)

Ще одна поширена причина втрати балів – хибне сприйняття ТЗНК. 

Найвищий результат за цей блок – це радше статистична похибка. У 2025 році лише 890 учасників з-поміж 80 тисяч склали іспит на 190+ балів (заледве 1%). Загалом за останні три роки частка тих, хто долає хоча б позначку 180+, жодного разу не перевищила 6%.

Результати ТЗНК у 2025 році / Інфографіку надав автор

ТЗНК перевіряє когнітивні здібності: критичне мислення, аналіз причинно-наслідкових зв'язків та роботу зі складними текстами. Студенти доволі часто сприймають цей іспит як щось базове і просте. Але без ретельної підготовки вони отримують лише середній результат.

Труднощі зазвичай дзеркальні: гуманітарії втрачають бали на аналітично-математичних задачах та аналізі графіків, а вступники з технічним досвідом – на вмінні читати та аналізувати інформацію, а також на блоці роботи із мовними засобами у тестах вербально-комунікативного блоку.

Статистика показує, що складність тесту й рівень підготовки вступників можуть суттєво змінюватися з року в рік:

• 2023 рік: більшість вступників (68%) залишилася в межах 140 – 160 балів;
• 2024 рік: у діапазон 140 – 160 потрапило лише 43% учасників;
• 2025 рік: частка тих, хто набрав 160 – 180 балів, зросла до майже 28%.

Як змінювався розподіл балів у різні роки / Інфографіку надав автор

Ускладнення завдань знижує загальні бали по всій країні рівномірно. Водночас рейтингові списки фіксують: абітурієнти найчастіше можуть компенсувати середній бал з іноземної мови вищим результатом саме за блок ТЗНК.

При цьому складати іспит на максимальні 180 – 190 балів не обов'язково. Ми орієнтуємо студентів на 24+ правильні відповіді із 33 у блоці ТЗНК. Такий результат конвертується приблизно у 170+ балів, і навіть 9 помилок залишають високі шанси на бюджетне місце за більшістю спеціальностей. 

Це реалістична ціль за умови системної підготовки: потрібно добре розуміти типи завдань, знати алгоритми для розв'язання, регулярно тренуватися та аналізувати власні помилки.

Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ)

Останній етап – фаховий іспит. Часто його порівнюють із профільним предметом на НМТ: здається, що якщо довго готуватися і вивчити багато тем, можна розраховувати на 200 балів. Але з ЄФВВ усе працює інакше.

За останні три роки жоден абітурієнт в Україні не склав ЄФВВ на 200 балів і навіть не наблизився до цього результату. На НМТ-2025 хоча б один предмет на 200 балів склали 2 414 вступників. Чотири роки бакалаврату не гарантують успіху на фаховому іспиті. 

На цьому етапі вступної кампанії найбільша кількість завдань (140), найвищий прохідний поріг (35 правильних відповідей), а позначку у 180 балів долають у середньому лише десятки учасників. 

Головна причина низьких балів полягає в тому, що тест часто охоплює ширше коло дисциплін, ніж профіль студента. Наприклад, напрям "Управління та адміністрування" об'єднує менеджмент, маркетинг і торгівлю. Відповідно, випускник-маркетолог частину тем знає краще, а іншу – поверхово. Схожа логіка працює і для інших напрямів. Тому ЄФВВ – це часто не те, що вчили на парах, а окрема програма підготовки за декількома спеціальностями.

Торік найвищі середні бали абітурієнти отримували на гуманітарних напрямах: 

• мовознавство;
• історія мистецтва;
• політологія та міжнародні відносини. 

Середні показники демонструють тести з управління та адміністрування, психології та соціології, педагогіки та психології. Найнижчі ж результати традиційно належать іспитам із права та міжнародного права, економіки та міжнародної економіки, обліку та фінансів. 

Статистика ЄФВВ з "Економіки та міжнародної економіки" ілюструє жорсткість відбору:

• 0 балів (не подолали поріг 144 учасники) – 3,6%;
• 100 – 120 балів – 5,8%;
• 120 – 140 балів – 45,1%
• 140 – 160 балів – 29,9%;
• 160 – 180 балів – 14,7%;
• 180 – 200 балів – лише 0,9%.

Відповідно, результат у 155 – 160 балів з економіки автоматично виводить учасника у 20% найкращих по країні та забезпечує лідерство в рейтингах більшості університетів.

На гуманітарних напрямах (як-от мовознавство) середній бал зазвичай вищий – 160 – 170 балів. Тому базових 145 балів для бюджету часто не вистачає – конкуренція в регіональних університетах починається зі 165 – 170 балів. При цьому показники 180+ потрібні здебільшого для столичних ЗВО з лімітом 3 – 5 бюджетних місць.

Дані ЄДЕБО як орієнтир

Місце в рейтинговому списку формується на перетині двох факторів: обраної спеціальності та престижності університету. Провідні ЗВО концентрують вступників із вищими результатами, що посилює конкуренцію, тоді як у частині інших університетів прохідні бали можуть бути нижчими.

Тож об'єктивним орієнтиром для підготовки є прохідний бал минулих років. Дослідити реальну конкурсну ситуацію на конкретній спеціальності дає можливість Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО).

Алгоритм роботи з архівом бази такий:

1. Відкрити портал ЄДЕБО та перейти у розділ "Конкурсні пропозиції" за минулий рік.
2. Заповнити фільтри пошуку: вказати освітній рівень "Магістр" на основі бакалавра, обрати спеціальність, регіон та конкретний заклад вищої освіти.
3. Відкрити "Список вступників" на обрану програму.
4. Проаналізувати рейтингову таблицю. Останній рядок із зеленою позначкою "до наказу (бюджет)" фіксує мінімальний прохідний бал. Рядки нижче, виділені блакитним кольором, позначають вступників, зарахованих на контракт.

Окрім загального результату, система показує деталізацію балів кожного зарахованого абітурієнта за іноземну мову, ТЗНК та ЄФВВ. Це дає змогу оцінити не лише фінальний поріг, а й те, завдяки якому саме іспиту вступники найчастіше здобувають бюджетні місця.

200 балів – красива ціль, але не надійний план

Зазвичай вищі шанси на бюджет мають вступники, які добре навчалися протягом попередніх чотирьох років, сформували сильну базу знань і грамотно вибудували підготовку: правильно розподілили час та розібралися з особливостями ЄВІ, ТЗНК і ЄФВВ. Вони розуміють, що недостатньо високий бал з англійської можна компенсувати ґрунтовною підготовкою до ЄФВВ, який "важить" у формулі втричі більше, та стабільною базою з ТЗНК. 

Тож питання полягає не в тому, чи можливо набрати 200, а в тому, який бал справді потрібен для конкретної спеціальності і як його найпростіше набрати.

Вступні іспити до магістратури поступово готують до дорослого життя, де максимальний результат – радше виняток, а помилятися – нормально. Головна ціль – робити на два кроки більше, ніж інші.