Який сценарій у Росії зламала Україна: інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів, що являють собою виборчі процеси в Росії та хто може стати конкурентом Владіміра Путіна. Крім того, він зауважив, як Росія вигадує нові способи, аби залякати світ.

До речі Путіну можуть видати новий ордер: за що судитимуть диктатора

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми розповідали, як у Росії істерять про потребу переводити економіку на мобілізаційні рейки та про брехню щодо її виробничих потужностей. Деталі – читайте за посиланням.

Навіщо Росія заговорила про мобілізаційну економіку

В Росії ж ніби воєнного стану немає, ніби все йде по плану, як каже Маргарита Симоньян. Чого раптом вони заговорили про мобілізаційну економіку?

Ви абсолютно праві. Росіяни роблять частково заяви на зовнішній ринок для того, щоб психологічно натиснути на країни-партнери України. Мовляв, ми виходимо з Договору про контроль над звичайними видами зброї, який був підписаний всіма європейськими країнами. Вони думають, що це має налякати.

Далі росіяни говорять, що виходять з договору про заборону будь-яких ядерних випробувань. Це також має психологічно вплинути. Потім вони розповідають, що пробували використати ракету "Буревісник", ще якісь ракети, і це теж має налякати.

Тут вони кажуть, що переходять на мобілізаційну економіку, мовляв, бійтесь нас. Зараз ми наробимо стільки "Калібрів", що будемо атакувати Берлін.

Це все елементи примітивної інформаційної гри, до якої традиційно приходила Росія, і це постійно працювало.

Європейські чи американські еліти до повномасштабного вторгнення і протягом першого року вторгнення на це достатньо швидко й оперативно реагували. Вони ухвалювали рішення про призупинення надання Україні допомоги, тому що це могло б спровокувати ескалацію.

Але сьогодні це вже не працює. Ще бюрократія заважає нам отримувати своєчасно необхідну зброю. Проте всі уже розуміють, що Росія – це країна-фейк.

Щодо того, що все йде по плану. Ми вже з вами говорили про те, що не знаємо реального плану.

Можливі плани Росії

The Independent пише, що нібито здогадуються про реальний план. Закупівлі російськими оборонними підрядниками свідчить про те, що Москва планувала вкрасти величезну кількість українського зерна за кілька місяців до того, як її війська перетнули кордон. Ба більше, все це може закінчиться для Путіна новою "путівкою" до Міжнародного кримінального суду в Гаазі та ще однією статтею.

Нарешті всі поступово розуміють – ми одразу це розуміли, що Росія прийшла просто мародерити, вбивати, геноцидити тощо. Немає жодних інших планів. План був вкрасти, зґвалтувати, вбити і якщо вдасться захопити чуже.

Що сьогодні відбувається на окупованих територіях. Тільки вдумайтесь, XXI сторіччя: максимально мерзенні люди заходять у чужі бізнеси, в чужі домівки, забирають їх, потім вносять в реєстр та вважають, що це вже їхнє. Це звичайні мародери і крадії.

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Можна припустити план денацифікації, але Росії, і віддати її, наприклад, мігрантам, щоб вони там домінували. Або може бути план знищити РПЦ (російську православну церкву – 24 Канал) і зробити іншу релігію ключовою в Росії.

Також можна в Росії провести демілітаризацію, тому що обсяг зброї, який знищений в Україні, просто вражаючий. Росії практично немає чим захищатись на Далекому Сході, на Кавказі тощо.

Можливо був план дезінтеграції, щоб низка російських регіонів, побачивши, що федеральний центр в Москві не контролює ситуацію, пішла собі геть.

Я це з іронію говорю, тому що подивившись на інтелектуальний рівень Путіна – як він аргументує ту чи іншу свою позицію, як він дискутує, стає очевидним, що ця людина точно не має жодних системних планів, не може їх побудувати, не може проговорити, що це. Абсолютно дивним є те, що Путіна слухали 20 років.

Проте я розумію, чому. Люди не слухали, що він говорить і яку маячню несе, тому що у нього абсолютно все розкоординоване. Він говорить "А", а потім говорить "Б", яке суперечить тому, що він сказав попередньо. Просто була така магія Путіна і його всі боялись.

Сьогодні сприймається дивно, що хтось боявся Путіна. Люди починають слухати, що він говорить, і чують на державному рівні абсолютно фундаментальну маячню. Росія – авторитарна держава, і це бажана трагедія для Росії, тому що в такому вигляді вона має перестати існувати.

Я постійно говорю, що Росія має стати країною третього чи четвертого плану, ну і відповідно не впливати на глобальні процеси. Росіяни можуть "Лускунчика" (балет – 24 Канал) ставити, можуть обговорювати це, але вони не мають впливати на глобальні політичні, економічні, фінансові, культурні, інформаційні процеси.

У чому суть виборів у Росії

Скоро в Росії мають пройти вибори (навесні 2024 року – 24 Канал). Однак там не видно претендентів, які б могли скласти конкуренцію Путіну. Хто ж може відібрати півтора відсотка у нього та зруйнувати путінську велику ідею "правити вічно?

Чи готові ви миритися з Росією? Забути, з якою ненавистю росіяни заходили в Україну і що вони з нами робили?

Ні.

Якщо в якомусь варіанті будемо говорити з ними, то саме про це. Прощення, звичайно, важлива складова сучасної цивілізації, але чи готові ми до нього? Росіяни щиро нас ненавидять, і вони досі не усвідомили, що зробили.

Вони говорять про те, що "готові до мирних процесів". Однак ви прийшли вбивати, то про який "мирний процес" йдеться? Вийдіть з країни, яку ви роздерли, визнайте провину, станьте на коліна, покайтесь, виплатіть репарації. Україна на сторіччя вперед буде вас ненавидіти, і матиме на це повне моральне право.

Варте уваги Воювати не можна зупинятися․ Як змінилися військові спроможності Росії з 24 лютого 2022 року

Війна – непопулярна і ніколи не буде. Це кров, це страждання, це страх. Ми не хочемо цієї війни. Проте потрібно бути свідомими щодо того, що попри всю сьогоднішню тяжкість, депресії, – маємо дотерпіти. Це важливо для того, щоб наші діти не терпіли все це, щоб над ними ніхто не знущався, щоб вони не поневірялись по світу, щоб не казали, що вони українці, від яких усі будуть відвертатись, тому що буде соромно дивитись на дітей, які без Батьківщини.

Попри всі складнощі та страждання у нас немає вибору. Ми не провокували Росію, не збиралися нападати на неї, ми ніяких біолабораторій не створювали. Я розумію, що Ніколай Патрушев (директор ФСБ Росії – 24 Канал) постійно несе в публічний простір оцю дичину, але ми не мали жодних лабораторій. А взагалі, яка вам різниця, що робить суверенна держава?

Повертаючись до процесу виборів, зафіксуємо ключові речі:

• Росія не пропонує переговори і вона не розуміє, що таке переговори. Вона пропонує капітуляцію. І тому не треба називати переговорами те, що є спробою примусити Україну до капітуляції.
• Росія ніколи не говорить про мир, вона говорить про підкорення. Мир – це підкорення. Ви маєте бути підкореними нами. А ми будемо з вами робити те, що робимо на окупованих територіях: геноцидити, викрадати, кидати в тортурні. Відфільтруємо, низку знищимо, відповідно скажемо, що самі себе вбивали, бомбардували. Низка буде жити в тюрмах і згниє там, як це було з дисидентами в радянські часи. Низка буде колаборантами, які зрадять своїх рідних, близьких, батьків і пам'ять про них. А решта будуть просто з втраченою пам'яттю. Оце хоче Росія, коли говорить про слово "мир".
• В Росії немає виборів, в авторитарних державах не буває виборів. Там немає конкуренції і там є абсолютно дикий народ, який хоче мати царя "в плащі з кривавим підбоєм", як у Понтія Пілата. Народ хоче, щоб цей цар вбивав безкарно. Росія бреше, коли говорить, що готова до переговорних процесів. Ні. Росія внутрішньо хоче продовжувати безкарно нас з вами вбивати, як вона це робила у 2014-му та на початку повномасштабного вторгнення.

А головне завдання для них тишком-нишком заморозити конфлікт, щоб за всі ці злочини не відповідати. Особливо суб'єкту Путіну, тому що в нього вже є ордер (від МКС в Гаазі – 24 Канал), і буде інший, адже він є автором геноцидного типу війни в Україні.

В Росії немає виборів, і немає сенсу думати про те, що відбудеться якийсь діалог, конкуренція. Дехто говорить, що росіяни не будуть проводити мобілізацію, тому що перед виборами невигідно це робити. Вважають, що Путін залежить від електорату і буде на нього реагувати.

Володимир Путін / Getty Images

Своїх опонентів, які виходять з плакатиком "Ні війні!", він відправляє на 20 років на зону, то хіба він буде реагувати на електоральні наслідки.

Дійсно, Путін побудував класичну поліцейську вертикаль, він дає "сталінські терміни" ув'язнення за політичний протест, і він буде реагувати на електоральні наслідки? Хіба так?

Обговоримо виборчі процедури в Росії. Там відбудеться спроба переназначення царя. Для того, щоб це вибудувати в класичному російському "потьомкінському стилі", будуть залучені як "опоненти" такі люди, як Григорій Явлінський чи Борис Надєждін – представники так званого демократичного табору. Вони матимуть 0,3% на виборах.

Будуть ще інші опоненти з інших таборів, теж матимуть 0,3%. Також буде ініціативна група з громадян творчих і наукових спеціальностей, які скажуть, що 120% населення Росії пропонує вам, суб'єкте Владіміре Владіміровичу, стати царем "всея Росія" вп'яте.

Будемо називати це "демократичними президентськими виборами", які "абсолютно прозорі", "конкурентні" й абсолютно "враховують усі електоральні побажання". Отак це виглядатиме.

Але якщо перейти від сарказму до серйозних речей, то в України є важлива місія – розірвати цей авторитарний процес. Це можна зробити, прорвавши лінію фронту у будь-якому місці чи ще збільшити домінування в акваторії Чорного моря.

Після цього почнуться незворотні процеси розпаду російської політичної системи. Фінал війни – це не кордони Росії 1991 року. Це початок розпаду політичної системи Росії. Тільки це означатиме, що світ позбувся ключових ризиків, які генерує Кремль.

Хто може стати опонентами Путіна

На вашу думку, Медведєв і син Патрушева ризикнуть? Чи допустять їх до цього процесу?

Суб'єкт Медведєв належить до категорії блазнів. Він виконує цю функцію, безумовно, але виконує її погано. Тому що все, що робить Медведєв, він дискордантний, в нього навіть рухи не є правильними, фізичні, у фізіологічному сенсі цього слова.

Його функція бути блазнем, він буде виконувати її до кінця. Мало хто сьогодні має якесь позитивне до нього ставлення навіть в Росії, бо він ні на що не впливає і не приймає жодних рішень.

Він виконує функцію, ще раз підкреслюю, блазня. Тому він не може бути кандидатом у диктатори, бо ніхто просто не повірить, що блазень є диктатором. Хоча в літературі такі випадки є. Безумовно, пам'ятаємо Шико. Але диктатором він стати точно не зможе.

Щодо Патрушева-молодшого – це рожево-понійна мрія самого Дмитра Патрушева, але харизми у цього суб'єкта немає. Він знову ж таки не є впливовою особиною для політичних еліт.

Всі трошки помиляються: вони думають, що після Путіна може бути наступник, який буде керувати так, як це робив Путін. Ні. Це була змова еліт, що ми Путіна бачимо як арбітра, він є "паханом", і ми це приймаємо. Це ж не означає, що Патрушев-молодший, який не є впливовим харизматичним політиком, зможе бути за замовчанням арбітром. І еліти скажуть: "Так, ми готові, щоб оця суб'єкта, про яку ми нічого не знаємо, була в такому ж статусі, як Путін".

Чому в такому статусі? Тому що, Путіним і його "політбюро" була побудована конкретна політична конструкція. І вона має відповідні якості. І для того, щоб вона продовжувала працювати, потрібна фігура більш-менш рівня Путіна. Вона має бути настільки харизматичною, пасіонарною, щоб усі боялись порушити внутрішні елітні домовленості, які були зроблені ще при Путіні.

Патрушев-молодший такою особою не є. Старший – можливо, хоча не готовий сказати. Але навіть щодо старшого є питання, а молодший – це взагалі фікція. І тому, як тільки зміниться серцевина системи, еліти скажуть: "Давайте перепишемо договір, давайте по-новому домовлятися щодо того, хто та які матиме права".

Тому що сьогодні еліта не має ніяких прав. Тобто вони можуть отримувати корупційний прибуток з тієї чи іншої галузі, але вони не мають права одноосібно впливати на процеси в цій галузі навіть, не те що в якомусь політичному чи публічному процесі, а навіть у галузі, де вони отримують корупційні прибутки. Це така домовленість, є арбітр.

До теми Путін висуне свою кандидатуру в президенти: розвідка Британії сказала, коли це станеться

І тому еліти скажуть: "Дивіться, це (правила путінського режиму – 24 Канал) було тоді, все, ця домовленість вмерла, давайте нам іншу домовленість". А для того, щоб це пришвидшити, треба зруйнувати базовий міф, який був недозруйнований Пригожиним, про те, що Путін – це смілива, впливова людина, яка контролює процеси тощо.

І знову ж таки паралельно з тим потрібно знищити міф про те, що Росія є непереможною державою, в якої потужні ВПК та армія. З другою частиною ми справляємось. Не так швидко, як хотілося б, але справляємося. Залишилось закінчити першу частину – втягнути Росію у внутрішні розборки.

Наскільки впливовий Патрушев у Росії

Ми минулого разу говорили про те, що Патрушев зараз коментує деякі йому невластиві питання замість президента. Цікаво, чи готовий Патрушев зробити все від нього залежне, щоб крісло дісталося його сину?

Патрушев робитиме все, що від нього залежить, щоб крісло дісталося його сину, але я б не переоцінював його. У нього немає достатнього ресурсу для того, щоб забезпечити перехід влади від Путіна, не має значення, в якому стані Путін перебуває. Я маю на увазі, дієздатний він чи недієздатний юридично і фізично. Це не має різниці.

Але у Патрушева недостатньо впливу і ресурсів, щоб забезпечити перехід влади так, як це було зроблено в часи пізнього Єльцина, коли його найближче оточення вирішило передати владу Путіну без конкурентних політичних процесів. Ось такого ресурсу у Патрушева немає. Ілюзії є певні, вони спробують це зробити, але знову ж таки це в них не вийде і це є наслідком вкрай невдалої війни в Україні.

Тобто Україна зламала цей сценарій, який міг би бути абсолютно чітко реалізованим без повномасштабного вторгнення в Україну. Тому Патрушеву треба думати, наскільки він адекватно сприймає навколишній світ.

Цікаво, якщо ми бачимо ці ілюзії, то їх же, найімовірніше, бачить і Путін. То Патрушев може бути наступним за Пригожиним?

Ні. Путін сильно залежить від того ж Патрушева. Путін не має того ресурсу, який мав до початку повномасштабного вторгнення, і тепер відчуває себе "не в своїй тарілці". Тобто Патрушев впливовий. Сьогодні у Патрушева позиції зовсім інші, ніж були до повномасштабного вторгнення, і це він також знає. Безумовно, Путін з великою неприязню дивиться на Патрушева – це очевидно. Але вже зробити нічого не можна.

Бо є незворотність певних історичних процесів. Навіть, якщо вони маленькі і їх не так видно. Але все, що сьогодні відбувається в російській політичній еліті – це незворотні процеси, коли вони один до одного втрачають довіру, один одного ненавидять, але не мають жодного позитивного для кожного з них рішення.

Цікаво Проблеми почнуться у 2025 році, – Буданов про плачевне майбутнє Росії

Тому що будь-яке позитивне рішення для когось, наприклад, для Патрушева, буде означати вкрай негативні рішення для низки інших людей, включно з Путіним. Так само позитивне рішення для Путіна буде означати вкрай негативні рішення для того ж Патрушева. І, відповідно, вони сьогодні перебувають у такому собі політичному цугцвангу (становищі, коли будь-яка дія веде до програшу – 24 Канал), тобто не можуть прийняти відповідних рішень.

І що відбувається, на жаль, для нас з вами: просто війна заради війни. Тому що це єдиний політичний процес для внутрішнього ринку Росії, який дозволяє їм втримати один одного в тих домовленостях, в яких вони були до початку повномасштабного вторгнення.