Що передбачає план України на 2024 рік: ексклюзивне інтерв'ю з Подоляком

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів про основні пункти плану. Більше деталей про стратегію України у наступному році – читайте далі.

Варте уваги Зима на фронті․ Як погода впливає на війну, наступ ЗСУ та просування росіян

Politico назвало Зеленського "мрійником"

Видання Politico назвало Володимира Зеленського "мрійником". Це наш президент, відповідно "мрійниками" назвали нас. Це образа чи це комплімент для нас? Мрійники, бо, не маючи переважної більшості військової техніки й панування в повітрі, ми продовжуємо долати ворога або сподіватися, що ми його врешті здолаємо? Чи тому, що втілюємо в життя наші плани? Як ви сприймаєте це?

Безумовно, я сприймаю позитивно. Ми ж дійсно мрійники, тому що ми мріємо перебудувати всю інфраструктуру в глобальному сенсі. Мріємо, щоб світ був набагато справедливіший – якщо до тебе прийшов вбивця, то цей вбивця має бути покараний.

Ми мріємо, щоб Росія перестала існувати у тому вигляді, в якому вона існує. Бо це завжди будуть ризики не тільки для України, але і для багатьох інших країн. Ми мріємо, щоб наші партнери нарешті усвідомили, що час відкладати відповідальність чи переносити на інші покоління свої страхи вже минув. Якщо ти хочеш існувати в певних правилах, які тобі подобаються, то треба за них битись.

Ми мріємо про те, щоб показати людям, що не буває нічого просто так, що не можна щось взяти у цього світу, якщо ти не готовий за це битись. Навіть попри те, що світ не до кінця цього розуміє, ми повертаємо йому відчуття, що все чогось коштує. Це дуже важливо.

Ми розуміємо, що якби світ був більш жорсткий щодо оцінки, чи дотримується та чи інша країна правил, про які домовились всі, то тоді, напевно, Росія не мала б таких шансів розпочинати війни одна за одною.

Це мрія про справжній світ, де домінують свобода, цінності, довіра, безпекові гарантії та головне – справедливість. Це, до речі, стосується і нас з вами. Ми ж мріємо, щоб державні інституції мали інший вигляд: були більш компетентними та прозорими, менш корумпованими тощо. Це теж доведеться перебудовувати.

Ми дійсно мріємо про інші соціальні, соціально-політичні, економічні відносини. А головне – ми мріємо про інший тип глобального політичного процесу, де будуть відповідальні, пасіонарні та харизматичні люди.

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

А Владімір Путін не мрійник, який думав захопити Україну за три дні?

Путін – не мрійник. Це категорія людини, яка компенсує свої особисті страхи, ненависть через вбивство. Це класичний маніакальний тип мислення, класичний серійний вбивця. У цьому випадку він масштабований.

Там спотворена реальність. Він не мріє про щось. Путін хоче домінувати, тому що у такий спосіб він компенсуватиме свою неповноцінність. Тому про Путіна можемо казати, що це архаїчний тип людини.

На жаль, глобальний політичний процес довгий час толерував це все, не бачив справжнього Путіна, удавав, що не розуміє, що це за людина. Коли Путін більш активно заявляв про себе на глобальній арені, то починав говорити, що перебудовуватиме однополярний світ, повертатиме світ до максимально конфліктного типу розподілу впливів. Тобто до двосистемного контролю над світом, який заохочує конфлікти, ескалації, хаос, безлад, політичні вбивства тощо.

На жаль, західні еліти довгий час удавали, що він для них є таким "симпатичним малим", який може запропонувати великого корупційного хабаря чи велику частку участі у тих чи інших сировинних компаніях.

Це була, на мою думку, фатальна помилка, яка привела нас до такої вкрай тяжкої ситуації не тільки у Східній Європі, а по всьому світу. Бачимо сьогодні у Латинській Америці певні конфлікти. Бачимо Венесуелу, що відбувається на кордоні з Гаяною. Ми розуміємо, чиїм партнером Венесуела.

Ми бачимо, що відбувається на Близькому Сході. Також в Африці, де Росія домінує та витісняє європейські країни, зокрема, Францію. Бачимо з вами, що відбувається у Східній Європі, Україні та розуміємо, що відбувається на всьому пострадянському просторі.

Ми підсумовуємо, що Путін має зникнути з політичної арени. Це єдиний шанс світу домовитись про нові правила, в яких домінуватиме зовсім інший тип політиків.

Владімір Путін / Getty Images

Якщо ми мрійники і бачимо зараз реалістів та критиків, які намагаються довести нам з усіх сторін, що або війна стала позиційною і зайшла в глухий кут, або ми ніколи не здолаємо Росію. Виходить, ми не домріяли, щоб у нас була вся зброя, щоб ми здолали ворога?

На мою думку, все має такий вигляд – насамперед ми домріялися до того, що Росія може програти. Наші партнери також усвідомлюють, що Росія може програти. Вони позбулися цього дивного для мене страху, що Росія – це країна, яка ніколи, за жодних обставин у XXI сторіччі не програє.

Також ми домріялися до того, що наші партнери усвідомлюють усі ризики, які сьогодні генерує Росія. Це не означає, що вони завтра розв'яжуть усі необхідні логістичні питання разом з нами.

Люди, які думають і дбають про майбутнє зрозуміли, що Росія – це ключовий донатор глобальної нестабільності. Якщо сьогодні питання не буде розв'язане, це означатиме, що буде певний час хаос, коли не буде можливості передбачити своє особисте майбутнє.

Якщо ти не розумієш своє майбутнє, то тоді тобі доведеться інвестувати в ніщо. Ти ж не знаєш, що буде завтра. Тоді тобі треба інвестувати у свій захист, програми безпеки. Отже, ти не будеш інвестувати у те, що задумав вчора. Тобто у прогресію, технологічний розвиток, гуманістичні складові тощо. Це прагматична складова.

Я дивлюсь на все трошки інакше, більш оптимістично, ніж низка людей, яка, до речі. Насамперед репутації Росії більше не існує, як країни, яку треба однозначно боятись, яку треба запрошувати за глобальний стіл, і поводитись відповідно.

Росія довела, що в неї немає військово-промислового комплексу, який дійсно є панівним у сьогоднішньому світі. Натомість Україна довела, що вона сьогодні ефективно тримає величезний обсяг російського військового ресурсу в стратегічній обороні. А також за певних умов ЗСУ можуть здолати у військовому сенсі російську армію. Це дуже важливий психологічний момент.

Читайте також Росіяни тиснуть під Бахмутом та Авдіївкою: як за тиждень змінилась лінія фронту

Крім того, сьогодні немає остаточного рішення, як виглядатиме Росія після цієї війни, але є рішення, що путінська еліта однозначно має програти.

Що таке мрія, яка вже частково справдилася? Світ перебудовувався. Росія позбавлена права статусу глобального гравця. Поступово економічний глобальний простір змінюється, і Росія дедалі менше впливає на ті тенденції, які ми сьогодні бачимо в глобальній економіці.

Репутаційно Росія більше ніколи не повернеться до статусу 2007 – 2014 років – як дуже впливова країна, яка має виступати на Мюнхенських конференціях, і говорити, який вид матиме глобальний безпековий простір завтра або післязавтра.

Крім того, Україна сьогодні має набагато суб'єктніший вигляд – говорить, що світ має суттєво змінитися. Що це означає? Ми маємо з вами продумати глобальні правила, інституції. Зрозуміти, що якщо ви ці правила встановили, то у вас мають бути інструменти примусу до обов'язкового виконання. Росія, яка порушила відповідні конвенції, не має інструменту примусу.

Ми сьогодні перебудовуємо систему відносин і на глобальному півдні, в Європі, загалом у демократичному світі. Тому я перехожу останнього, що навіє певний песимізм.

Чи достатньо у демократичних країн ресурсу, порівнянного з ресурсом, що накопичила Росія? Це не війна України з Росією, не війна за абстрактні цінності, спосіб, правила, формат життя в майбутньому. Це війна за право дітей в будь-якій країні на майбутнє.

Втрати ворога більші, ніж 19 армій НАТО / Інфографіка 24 Каналу

Якщо виграє Росія, звичного світу не існуватиме. Буде багато осередків ескалації, воєн різного типу, терактів, політичних вбивств та абсолютне домінування, з одного боку – максимально радикальних течій, з іншого – максимально нацистських ультраправих партій у демократичних країнах. Якщо Росія програє – все повертається у статус-кво.

Україна показує, що вона може діяти у межах своїх мрій або навіть більше. Те, що роблять Збройні Сили України, вже не один раз визнавали за кордоном. У США та НАТО кажуть, що вони не відправили б своїх військових у ті дії, в яких зараз перебувають ЗСУ без підтримки з повітря. Ми робимо неймовірні речі й демонструємо це всьому світу.

Ми перебуваємо у стані, коли б ми теж не відправили, але ми в безвиході, ми не можемо не воювати. Я не хочу аналізувати якісь тактики і стратегії, на базі яких навчаються в відповідних військових академіях у країнах НАТО. Але у нас була ситуація, коли не можна щось зробити й не можна щось не зробити. Україна обрала для себе найскладніший шлях.

Ми мали у цей момент довести, що попри усі збройні дефіцити воля України набагато більша, ніж дехто міг це уявити. Тому коли сьогодні ми говоримо, чи потрібно щось далі надавати Україні, чи можемо ми домовитись про щось з Росією. Ні, тому що в сучасному світі я вважаю ключовим дефіцитом саме волю.

Якщо ми хочемо, щоб наші мрії стали реальністю, а вони можуть стати реальністю, тоді цю волю треба плекати. Тобто давати все, що можливо Україні. Бо ви (партнери – 24 Канал) даєте інструмент для знищення країни, яка була зосереджена на накопиченні мілітарного компонента, яка вважала агресію, війну, тероризм інструментами своєї зовнішньої політики. Ви даєте сьогодні паритетний інструмент Україні, щоб всі ваші страхи були знищені.

Воля такого типу, яку сьогодні демонструє Україна – це дефіцит для сучасного людства. Треба дуже бережно ставитись до того, що демонструє сьогодні Україна. Тому що це об'єктивний історичний процес. Дуже рідко буває, коли народ показує таку жагу до справедливості та перемоги навіть якщо має набагато більш ресурсно обмежену ситуацію.

Про розчарування й втому від війни

Тепер на перший план виходить розчарування в партнерах, політичному керівництві, медіа, навіть ЗСУ. Раніше 91% опитаних казали, що нам треба йти в Європу, тепер "за" 77%. Такі самі відсотки, коли ми говоримо про вступ до НАТО.

Це об'єктивно – і розчарування, і нерозуміння, що буде завтра, і певні страхи, і зневіра в майбутньому тощо. Це об'єктивно, тому що повномасштабна війна довга – практично два роки.

І знаєте, це ж про характер. На початку, коли дійсно все відмобілізовано, моральний стан на найвищому рівні, ти встояв у перші дні й години – у цей момент ти перебуваєш у піднесеному настрої. Ти розумієш, що є всі шанси, і ти очікуєш достатньо ефективного, швидкого просування, деокупації, а головне – встановлення справедливості.

Але характер починається тоді, коли ви починаєте бігти "марафонську дистанцію". Характер починається тоді, коли хочеться зупинитись, тому що тяжко, погодні умови, попереду ще 20 кілометрів. Багато внутрішніх проблем з організмом, який починає казати: "Ні! Мені боляче".

І в цей момент запускається механізм під назвою "характер". Чи зможете ви це подолати? Чи зможете це витримати? Поруч з вами біжать спокуси, які сидять на плечах і говорять: "А навіщо тобі це потрібно? Ти ж можеш простіше, ти ж можеш вийти, сховатись і жити нормально" тощо.

Ми з вами їх не засуджуємо, тому що я розумію, що кожна людина робить свій особистий вибір. І залежно від кількості людей з характером у вас з'являється шанс. І тому саме сьогодні формується оце розуміння, чи зможете ви дійти на цій дистанції до кінця.

Тому що ціна – це не золота медаль на марафоні. Ціна – це можливість залишитись живими, можливість залишитись в українській державі та гарантувати своїм дітям, що завтра не почнеться той самий жах, який ми з вами побачили 2022 року. Це питання характеру.

ЗСУ показують справжній характер, захищаючи державу / Генштаб ЗСУ

І все, що стосується розчарування й критики, може бути об'єктивним. Не всі ідеальні, війна – це нестабільна система, що дає безліч викликів, які завжди змінюються.

Як змінилася Росія за час війни

Ворог також змінюється, бо в нього така сама ставка, як і в нас сьогодні. Це вчора Росія думала, що вона зайде на територію України і достатньо швидко розв'яже всі свої завдання. Вони самі повірили в те, що вони настільки великі, що всі перед ними стоятимуть на колінах.

Сьогодні – ні. Вони розуміють, що якщо вони програють, то вся ця маячня під назвою "путінська еліта" зникає фізично та юридично. І тому вони також ідуть ва-банк, вносять зміни, добудовують військові виробництва, мобілізують людей.

Вони сьогодні кидають у м'ясорубку велику кількість своїх людей, бо в них все або нічого. А в нас інше, у нас правильна стратегія. У нас є тактичні помилки, які треба коригувати, у тактиці військових дій, обсязі воєнного виробництва і, можливо, інформаційних програмах.

Кількість ліквідованих окупантів більша, ніж населення 7 регіонів Росії / Інфографіка 24 Каналу

Росія лякала всіх. Наші партнери говорили, мовляв, з Росією неможливо воювати, бо в них така армія з досвідом. І якби ми на початку говорили, що ворог має великі виробництва, інвестує величезні бюджетні кошти на війну, то не було б того адреналінового шторму, тобто мобілізації.

А сьогодні розчарування не призведе до фундаментальної депресії українського суспільства, тому що є велика кількість людей, які для себе вирішили, що дійдуть в цій війні до кінця. І тому, попри розчарування, ми з вами маємо продовжувати робити три речі:

• не зневірюватись;
• вносити безпосередньо корективи в тактику, стратегію, відносини з партнерами;
• продовжувати говорити "дякую" партнерам, надихати їх та продовжувати разом з ними йти до однієї мети, до однієї мрії. До того, щоб світ став передбачуваним, а для цього треба розв'язати питання існування Росії.

Якою буде стратегія України у 2024 році

Набуло актуальності або підняли на поверхню питання: чи є в нас план війни на 2024 рік?

Це інформаційна, спекулятивна тема. План війни, безумовно, є. Про план війни постійно говорять. Постійно говорять на Ставці Верховного Головнокомандувача. І постійно вносять актуальні зміни, враховуючи ситуацію.

До речі, вчора президент був на Південному напрямку, потім був на Куп'янському напрямку. Президент безпосередньо розуміє, що відбувається по лінії фронту. Безумовно, і головнокомандувач безпосередньо розуміє, що відбувається по лінії фронту. І є розуміння того, що треба робити, враховуючи ресурс Росії.

І цей план як чернетка вже був неодноразово намальований – і публічно, і непублічно. Що мається на увазі? Продовжуємо тиск на відповідних напрямках. Продовжуємо стратегічні операції на Кримському та Чорноморському напрямках.

Далі – багато інвестуємо разом з партнерами в дронові й ракетні виробництва, у виробництво систем радіоелектронного контролю. Разом з партнерами закінчуємо пошук можливостей збільшити постачання снарядів відповідних категорій в Україну. Це не тільки мільйон снарядів 155-го калібру, а й відповідні виробництва.

Далі – працюємо над тим, щоб пришвидшити знищення останнього "аргументу" по лінії фронту Росії. Це домінування в повітрі. Це не тільки F-16, а й дрони відповідної конфігурації, системи фронтової протиракетної оборони.

Далі, розуміємо, що ми не можемо симетрично в цій війні воювати. Росія зробила ставку на кількість. Вони шукають снаряди в Північній Кореї; разом з іранцями, використовуючи ліцензії та технології Ірану, будують дронові виробництва; проводять мобілізації, підписують контракти, шукають гроші, які, до речі, йдуть в обхід санкцій, на фінансування програм соціальної зацікавленості людей піти вбивати українців.

Тобто Росія збільшуватиме кількість. Нам з вами, щоб змінити позиції по лінії фронту, треба асиметрична відповідь. Що таке асиметрична відповідь? Це значить знищення максимальної кількості російських ресурсів і російських людей, які приходять нас вбивати, на дальніх відстанях. Для того, щоб не було безпосередніх контактних боєзіткнень.

Україні треба воювати на дальніх відстанях / Генштаб ЗСУ

Є план і стратегія щодо мобілізації, забезпечення армії, інших правил, які стосуються підготовки мобілізованих. І на рівні президента, і на рівні представників Ставки Верховного Головнокомандувача, і на рівні депутатів відповідних комітетів, профільних комітетів оборони говорять про потрібні законодавчі зміни, які регулюватимуть певні спірні питання.

Крім того, логістичні зміни, які мають зробити Міністерство оборони та інші відповідні державні інституції. Наприклад, Міністерство цифровізації – щодо суттєвого збільшення виробництва дронів.

Тобто плани є, я хочу, щоб ми це зафіксували, стратегія – зрозуміла. Є відповідна вертикаль, де головна людина займається стратегічним плануванням. Це Президент України, він же Верховний Головнокомандувач.

Далі – у межах його вертикалі операційний директорат, до якого належить Головнокомандувач, відпрацьовує потрібні зміни у межах розширеної чи вузької ставки, чи військового кабінету щодо операційного ведення дій по лінії фронту.

Будь-які інформаційні спекуляції – це наслідок традиційного політичного процесу в Україні. Він такий, як є. Ми його не змінимо, але маємо постійно коментувати певні події, щоб зменшувати цю традиційну токсичність політичного процесу, який для мене сьогодні дивний. Бо пріоритет номер один – це війна, а все, що стосується політики та реалізації тих чи тих особистих амбіцій – після виконання завдання у межах пріоритету номер один.

Чи дійсно Росія виготовляє більше FPV-дронів

Forbes пише, що Росія виготовляє вшестеро більше FPV-дронів, ніж Україна.

Росія виготовляє все і має такі ресурси, що нам з вами 24 чи 48 годин давали на те, щоб ми не встояли перед нею. Я розумію, що можна написати в 6 разів, у 20 разів, адже це 120 мільярдів бюджету (Росія планує спрямувати на війну в Україні у 2024 році – 24 Канал) – і вони все вже роблять.

Так, вони виготовляють FPV-дрони – ми виготовляємо FPV-дрони. Нам треба оптимізувати кількість і логістику виготовлення, зменшити якісь там певні бюрократичні перепони, особливо коли ми говоримо про достатню кількість тих чи тих компонентів.

Так, але я хочу, щоб було зрозуміло. Будь-яка публікація, де написано, що в Росії все круто робиться – не відповідає дійсності. По-перше, вони не мають реального доступу до того, що відбувається в Росії, не мають доступу просто до об'єктивної інформації.

По-друге, не треба говорити про те, що сьогодні Росія взагалі ефективна з погляду військового виробництва. Так, він є, не треба зменшувати те, що вони роблять, але водночас не треба перебільшувати те, що Росія робить.

Інакше ми з вами не бачили б домінування інших дронів, інших технологій та інших країн у нашому повітрі, які допомагають Росії вести війну. Було бажано просто проговорити, а скільки дронових виробництв в Ірані, попри санкції, і чому взагалі ці виробництва там є, і чому Іран досі може це робити.

До теми Гібрид "Шахеда" і "Ланцета": чим небезпечний для України новий російський дрон "Італмас"

Третя складова – нам з вами треба суттєво збільшити інвестиції. Президент робить для цього відповідні кроки. Разом з нашими партнерами підписують відповідні домовленості про те, щоб у нас також було багато дронових виробництв.

Нам на місяць потрібно від 30 тисяч дронів, щоб ефективно закривати небо над переднім краєм. Я говорю тільки про ті дрони, які працюють по лінії фронту, а бажано, щоб таких дронів було 50 чи навіть 100 тисяч щомісяця.

Україні потрібно більше дронів / Генштаб ЗСУ

Тому що це частково компенсуватиме не паритетність в артилерії та "втому" артилерійських стволів. І це компенсуватиме можливість знищувати російські залишкові ресурси, техніку передусім, зменшуючи навантаження на наші штурмові загони.

Другу частину інтерв'ю з Михайлом Подоляком читайте незабаром на сайті 24 Каналу.